Застосування результатів сертифікації для атестації

Доброго дня!

На підставі Закону України «Про звернення громадян», який надає право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання інформації, прошу надати наступну інформацію:

Застосування результатів сертифікації для атестації.
Згідно Закону України ,,Про освіту''.
Стаття 51. Сертифікація педагогічних працівників
П.4. За результатами успішного проходження сертифікації педагогічному працівнику видається сертифікат, який є дійсним упродовж трьох років. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником.

Зверніть увагу на слово ,, зараховується'', тобто автоматично, без додаткових умов і претензій.

Далі - Закон України ,,Про повну загальну середню освіту''
Стаття 49. Сертифікація педагогічних працівників
7. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником, а також є підставою для присвоєння йому відповідної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання.

Саме успішне проходження сертифікації педагогічним працівником є підставою для присвоєння йому кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання, без жодних додаткових умов, без посилання на певні пункти Типового положення про атестацію. Тобто саме по собі успішне проходження дає право і є підставою на зазначені преференції.

І останній документ - це Положення про сертифікацію
Визначення результатів сертифікації та видача сертифікатів
40. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження чергової (позачергової) атестації педагогічним працівником з присвоєнням йому наступної категорії педагогічного працівника або підтвердженням наявної вищої категорії.

Документи я розмістив у послідовності їх дії: Закон-Закон-Постанова Кабміну.

Є ще один документ, в якому жодної згадки про сертифікацію, але, який, виявляється, є головним і визначальним у атестації педагогічних працівників, що успішно пройшли сертифікацію, та суперечить зазначеним вище Законам, Положенню про сертифікацію, - це Наказ МОН № 930 від 06.10.10 року ,,Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників''. В юридичній послідовності, серед наведених документів, Наказ на найнижчому щаблі, тобто мав би підпорядковуватися Законам та Положенню про сертифікацію.

В чому ж суперечності?
З певних причин хтось із вчителів, які проходять сертифікацію в поточному році не написав заяву про позачергову атестацію до 10 жовтня, будучи невпевненим в отриманні омріяного сертифіката чи через якісь інші причини. Але, отримавши сертифікат, він набув право на позачергову атестацію згідно п.40 Положення про сертифікацію і хоче скористатися цим правом в поточному навчальному році. Все було б добре, якби не вимога Типового положення про атестацію про подання заяв до 10 жовтня, на яку найчастіше посилаються адміністрації шкіл.
Варто зазначити, що в минулому році МОН своїм листом дозволило написати такі заяви в грудні і закликало атестаційні комісії прийняти такі заяви. Як буде в цьому році, невідомо.
Тобто відбулося не вирішення проблеми і суперечностей, а часткове, локальне роз'яснення-прохання, яке по суті не має юридичної сили.

Наступне. П.40 Положення про сертифікацію, який серед іншого гарантує позачергову атестацію з підтвердженням вищої категорії.
Давайте заглянемо в Типове положення про атестацію, в яких випадках можлива позачергова атестація.
1.9. Позачергова атестація проводиться за заявою працівника з метою підвищення кваліфікаційної категорії (тарифного розряду) або за поданням керівника, педагогічної ради навчального закладу чи відповідного органу управління освітою з метою присвоєння працівнику кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та у разі зниження ним рівня професійної діяльності.

Позачергова атестація з метою підвищення кваліфікаційної категорії може проводитися не раніш як через два роки після присвоєння попередньої.

Тобто я не можу написати заяву на позачергову атестацію( вона, згідно Типового положення, взагалі неможлива в цьому випадку ) з метою підтвердження вищої категорії, бо така можлива лише з метою підвищення кваліфікаційної категорії.

Цікавий і другий абзац зазначеного пункту. Про два роки чуємо дуже часто. А якщо врахувати, що рахують ці два роки так, що виходить три, то довго вчителю доведеться чекати позачергової атестації.
Хоча ні Закони, ні Положення про сертифікацію не встановлюють жодних обмежень в плані термінів. Тобто, я здобув право на позачергову атестацію, гарантоване Положенням про сертифікацію, я маю право скористатися ним негайно, не дивлячись на термін моєї попередньої атестації, бо не може один документ давати, а інший відбирати.

Повертаюся до Закону України ,,Про повну загальну середню освіту''.

Стаття 49. Сертифікація педагогічних працівників
7. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником, а також є підставою для присвоєння йому відповідної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання.

Про посібники чи якісь інші підстави для присвоєння звання жодної згадки.
Закон чітко говорить про ПІДСТАВУ для присвоєння звання. Вона одна - успішне проходження сертифікації.
Якщо ж для присвоєння звання ,,старший учитель'', ,, учитель-методист'' посилатися до п.5.3, п5.2 Типового положення про атестацію і, зокрема, необхідною умовою і підставою для присвоєння звання ,,учитель-методист'' вважати написання, апробацію, схвалення посібника, то це спотворення прямих до виконання норм Закону.
Бо, виконавши умови п.5.2, п.5.3 Типового положення про атестацію вчителю і без сертифікації присвоять звання.

Ще про звання.
Ось що каже Типове положення про атестацію
3.1. Щороку до 10 жовтня керівники навчальних та інших закладів, працівники яких атестуються, подають до відповідних атестаційних комісій списки педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації, із зазначенням строків проходження підвищення кваліфікації. У цей самий строк до атестаційних комісій подаються заяви педагогічних працівників про позачергову атестацію, про перенесення строку атестації, подання керівника або педагогічної ради закладу про присвоєння працівнику кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та у разі зниження ним рівня професійної діяльності.

Працівники, включені до списків осіб, які підлягають черговій атестації, мають право подавати до атестаційної комісії заяви про присвоєння більш високої кваліфікаційної категорії (тарифного розряду).

Тобто єдиний шлях присвоєння звання згідно Типового положення - це подання директора або педради. Захоче - подасть подання, не захоче - не подасть, чи подасть через два-чотири роки.
Але ж присвоєння звання гарантує Закон!
Тому ця маніпуляція зі званням має бути знята. Це подання має стати обов'язком керівника, а не його правом, і не коли захоче, а за результатами успішного проходження сертифікації, якщо таке бажання виявив працівник.

Зважаючи на вищевикладене, прошу дати відповіді на наступні питання:
1. Чи має право атестуватися в цьому навчальному році вчитель, що успішно пройшов сертифікацію, але не подав заяву на позачергову атестацію до 10 жовтня, зважаючи на те, що не був до кінця впевненим в отриманні сертифіката?

2. Чи має право на позачергову атестацію у 2020/2021 навчальному році вчитель, який успішно пройшов сертифікацію, якщо він пройшов атестацію в 2019/2020 навчальному році?

3. Чи має право вчитель, що успішно пройшов сертифікацію, на присвоєння звання ,,учитель-методист'' без додаткових умов, маю на увазі написання, апробацію, схвалення посібника, а це прямо суперечить Закону ,,Про повну загальну середню освіту'' ст.49, ч.7, де зазначено єдину підставу для присвоєння звання - успішне проходження сертифікації.

4. Чи має право вчитель, який успішно пройшов сертифікацію, маючи першу/вищу кваліфікаційну категорію на присвоєння звання ,,старший учитель'' у 2020/2021 навчальному році і що для цього необхідно?

5. Що робити, якщо подання на присвоєння звання не було подано до 10 жовтня 2020 року? Чи є можливість зробити таке подання зараз по отриманню сертифіката?

Зазначу, що лист МОН #1/9-690 від 15.12.2020 не деталізує і не роз'яснює поставлених мною запитань. Саме конкретні роз'яснення будуть чітким орієнтиром і для вчителів, і для адміністрацій закладів освіти.

Буду щиро вдячний за чіткі і зрозумілі відповіді, які цікавлять сотні освітян, що успішно пройшли сертифікацію, і є рушієм змін в освіті.

З повагою,

Володимир Мініч

Добрий день!
Оскільки я не отримав відповіді на свій запит, прошу його розглянути повторно і все-таки дати відповіді на поставлені запитання.

Застосування результатів сертифікації для атестації.
Згідно Закону України ,,Про освіту''.
Стаття 51. Сертифікація педагогічних працівників
П.4. За результатами успішного проходження сертифікації педагогічному працівнику видається сертифікат, який є дійсним упродовж трьох років. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником.

Зверніть увагу на слово ,, зараховується'', тобто автоматично, без додаткових умов і претензій.

Далі - Закон України ,,Про повну загальну середню освіту''
Стаття 49. Сертифікація педагогічних працівників
7. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником, а також є підставою для присвоєння йому відповідної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання.

Саме успішне проходження сертифікації педагогічним працівником є підставою для присвоєння йому кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання, без жодних додаткових умов, без посилання на певні пункти Типового положення про атестацію. Тобто саме по собі успішне проходження дає право і є підставою на зазначені преференції.

І останній документ - це Положення про сертифікацію
Визначення результатів сертифікації та видача сертифікатів
40. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження чергової (позачергової) атестації педагогічним працівником з присвоєнням йому наступної категорії педагогічного працівника або підтвердженням наявної вищої категорії.

Документи я розмістив у послідовності їх дії: Закон-Закон-Постанова Кабміну.

Є ще один документ, в якому жодної згадки про сертифікацію, але, який, виявляється, є головним і визначальним у атестації педагогічних працівників, що успішно пройшли сертифікацію, та суперечить зазначеним вище Законам, Положенню про сертифікацію, - це Наказ МОН № 930 від 06.10.10 року ,,Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників''. В юридичній послідовності, серед наведених документів, Наказ на найнижчому щаблі, тобто мав би підпорядковуватися Законам та Положенню про сертифікацію.

В чому ж суперечності?
З певних причин хтось із вчителів, які проходять сертифікацію в поточному році не написав заяву про позачергову атестацію до 10 жовтня, будучи невпевненим в отриманні омріяного сертифіката чи через якісь інші причини. Але, отримавши сертифікат, він набув право на позачергову атестацію згідно п.40 Положення про сертифікацію і хоче скористатися цим правом в поточному навчальному році. Все було б добре, якби не вимога Типового положення про атестацію про подання заяв до 10 жовтня, на яку найчастіше посилаються адміністрації шкіл.
Варто зазначити, що в минулому році МОН своїм листом дозволило написати такі заяви в грудні і закликало атестаційні комісії прийняти такі заяви. Як буде в цьому році, невідомо.
Тобто відбулося не вирішення проблеми і суперечностей, а часткове, локальне роз'яснення-прохання, яке по суті не має юридичної сили.

Наступне. П.40 Положення про сертифікацію, який серед іншого гарантує позачергову атестацію з підтвердженням вищої категорії.
Давайте заглянемо в Типове положення про атестацію, в яких випадках можлива позачергова атестація.
1.9. Позачергова атестація проводиться за заявою працівника з метою підвищення кваліфікаційної категорії (тарифного розряду) або за поданням керівника, педагогічної ради навчального закладу чи відповідного органу управління освітою з метою присвоєння працівнику кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та у разі зниження ним рівня професійної діяльності.

Позачергова атестація з метою підвищення кваліфікаційної категорії може проводитися не раніш як через два роки після присвоєння попередньої.

Тобто я не можу написати заяву на позачергову атестацію( вона, згідно Типового положення, взагалі неможлива в цьому випадку ) з метою підтвердження вищої категорії, бо така можлива лише з метою підвищення кваліфікаційної категорії.

Цікавий і другий абзац зазначеного пункту. Про два роки чуємо дуже часто. А якщо врахувати, що рахують ці два роки так, що виходить три, то довго вчителю доведеться чекати позачергової атестації.
Хоча ні Закони, ні Положення про сертифікацію не встановлюють жодних обмежень в плані термінів. Тобто, я здобув право на позачергову атестацію, гарантоване Положенням про сертифікацію, я маю право скористатися ним негайно, не дивлячись на термін моєї попередньої атестації, бо не може один документ давати, а інший відбирати.

Повертаюся до Закону України ,,Про повну загальну середню освіту''.

Стаття 49. Сертифікація педагогічних працівників
7. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником, а також є підставою для присвоєння йому відповідної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання.

Про посібники чи якісь інші підстави для присвоєння звання жодної згадки.
Закон чітко говорить про ПІДСТАВУ для присвоєння звання. Вона одна - успішне проходження сертифікації.
Якщо ж для присвоєння звання ,,старший учитель'', ,, учитель-методист'' посилатися до п.5.3, п5.2 Типового положення про атестацію і, зокрема, необхідною умовою і підставою для присвоєння звання ,,учитель-методист'' вважати написання, апробацію, схвалення посібника, то це спотворення прямих до виконання норм Закону.
Бо, виконавши умови п.5.2, п.5.3 Типового положення про атестацію вчителю і без сертифікації присвоять звання.

Ще про звання.
Ось що каже Типове положення про атестацію
3.1. Щороку до 10 жовтня керівники навчальних та інших закладів, працівники яких атестуються, подають до відповідних атестаційних комісій списки педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації, із зазначенням строків проходження підвищення кваліфікації. У цей самий строк до атестаційних комісій подаються заяви педагогічних працівників про позачергову атестацію, про перенесення строку атестації, подання керівника або педагогічної ради закладу про присвоєння працівнику кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та у разі зниження ним рівня професійної діяльності.

Працівники, включені до списків осіб, які підлягають черговій атестації, мають право подавати до атестаційної комісії заяви про присвоєння більш високої кваліфікаційної категорії (тарифного розряду).

Тобто єдиний шлях присвоєння звання згідно Типового положення - це подання директора або педради. Захоче - подасть подання, не захоче - не подасть, чи подасть через два-чотири роки.
Але ж присвоєння звання гарантує Закон!
Тому ця маніпуляція зі званням має бути знята. Це подання має стати обов'язком керівника, а не його правом, і не коли захоче, а за результатами успішного проходження сертифікації, якщо таке бажання виявив працівник.

Зважаючи на вищевикладене, прошу дати відповіді на наступні питання:
1. Чи має право атестуватися в цьому навчальному році вчитель, що успішно пройшов сертифікацію, але не подав заяву на позачергову атестацію до 10 жовтня, зважаючи на те, що не був до кінця впевненим в отриманні сертифіката?

2. Чи має право на позачергову атестацію у 2020/2021 навчальному році вчитель, який успішно пройшов сертифікацію, якщо він пройшов атестацію в 2019/2020 навчальному році?

3. Чи має право вчитель, що успішно пройшов сертифікацію, на присвоєння звання ,,учитель-методист'' без додаткових умов, маю на увазі написання, апробацію, схвалення посібника, а це прямо суперечить Закону ,,Про повну загальну середню освіту'' ст.49, ч.7, де зазначено єдину підставу для присвоєння звання - успішне проходження сертифікації.

4. Чи має право вчитель, який успішно пройшов сертифікацію, маючи першу/вищу кваліфікаційну категорію на присвоєння звання ,,старший учитель'' у 2020/2021 навчальному році і що для цього необхідно?

5. Що робити, якщо подання на присвоєння звання не було подано до 10 жовтня 2020 року? Чи є можливість зробити таке подання зараз по отриманню сертифіката?

Зазначу, що лист МОН #1/9-690 від 15.12.2020 не деталізує і не роз'яснює поставлених мною запитань. Саме конкретні роз'яснення будуть чітким орієнтиром і для вчителів, і для адміністрацій закладів освіти.

Буду щиро вдячний за чіткі і зрозумілі відповіді, які цікавлять сотні освітян, що успішно пройшли сертифікацію, і є рушієм змін в освіті.

З повагою,

Володимир Мініч