Громадський активіст Дмитро Михайленко надіслав запит до Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київщини, в якому попросив надати йому відкриту публічну інформацію, зокрема основні положення генерального плану населеного пункту та детальні плани територій; перелік об’єктів комунальної власності, що передані в оренду чи інше право користування (з даними про умови передачі об’єктів в оренду); перелік незадіяних земельних ділянок і майнових об’єктів (приміщень) комунальної форми власності, які можуть бути передані в користування; перелік суб’єктів господарювання комунальної власності; фінансову звітність суб’єктів господарювання комунальної власності за 2015-2016 роки; перелік укладених договорів; перелік земельних ділянок, що можуть бути використані для реалізації права на безоплатне отримання у власність; рішення сільської ради (з додатками) «Про бюджет на 2015 рік» та «Про бюджет на 2016 рік».
Гнідинська сільська рада повідомила, що більшість наведених переліків нею не створено, а фінансова звітність суб’єктів господарювання комунальної власності за 2015-2016 роки не зберігається, що, очевидно, є підставою для відмови у наданні цих відомостей.
Справедливості ради зауважимо, що частину переліків сільрада погодилася надати, проте, за гроші – оскільки, згідно з законом «Про доступ до публічної інформації», якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.
«Доступ» попросив юриста прокоментувати, чи правомірною є відмова Гнідинської сільської ради надати генеральний план і запитувані переліки, посилаючись на те, що їх не створено.
Коментує Людмила Опришко, адвокат, медіа-юрист, ГО «Платформа прав людини»:
- Ненадання зазначеної інформації є неправомірним. Адже, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 22 закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у випадку, коли він не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.
Отже, потрібно насамперед з’ясувати, чи зобов’язана Гнідинська сільська рада створити наведені переліки. Законодавство України говорить нам, що так.
Стаття 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачає, що розпорядники інформації зобов’язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах. Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому до такого переліку Кабінет Міністрів України обов’язково включає інформацію, доступ до якої у формі відкритих даних передбачено законом.
21 жовтня 2015 року Кабінет Міністрів України своєю постановою № 835 затвердив Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних. Цим Положенням передбачено що органи місцевого самоврядування зобов’язані оприлюднювати інформацію у формі відкритих даних, зокрема:
· Основні положення генеральних планів населених пунктів та детальних планів територій;
· Перелік об’єктів комунальної власності;
· Перелік об’єктів комунальної власності, що передані в оренду чи інше право користування (з даними про умови передачі об’єктів в оренду);
· Перелік незадіяних земельних ділянок і майнових об’єктів (приміщень) комунальної форми власності, які можуть бути передані в користування;
· Перелік суб’єктів господарювання комунальної власності;
· Фінансова звітність суб’єктів господарювання комунальної власності;
· Реєстр боргових зобов’язань суб’єктів господарювання комунальної власності територіальної громади;
· Відомості щодо комплексних схем розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності;
· Перелік перевізників, що надають послуги пасажирського автомобільного транспорту, та маршрути перевезення;
· Перелік розповсюджувачів реклами, що отримали дозвіл на розміщення зовнішньої реклами;
· Інформація про рекламні засоби;
· Перелік земельних ділянок, що пропонуються для здійснення забудови;
· Перелік укладених договорів.
Якщо сільська рада не мала зазначеної інформації, хоча зобов’язана була її мати, вона порушила закон.
В такому випадку захистити право на доступ можна шляхом звернення із заявою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до суду.
Щодо плати за копіювання і друк. Законодавство України чітко не врегульовує питання оплати за виготовлення скан-копій документів. Проте, на думку багатьох експертів, за надання відсканованих копій документів плата не повинна стягуватись. І на практиці в більшості випадків саме так і відбувається.
Що стосується відкритих даних, то ця інформація повинна оприлюднюватись розпорядниками в електронному вигляді. Відповідно, є сенс порекомендувати запитувачу просити надати інформацію в електронному виді.
Леся Ганжа, «Доступ до правди»
