Якщо ви намагаєтеся з’ясувати, яку саме премію отримали працівники того чи іншого міністерства, відомства чи державної установи, то для того, щоб аргументувати свою позицію, вам стане в пригоді Ухвала Вищого адміністративного суду України.
Випадок, який розбирали судді ВАС, такий: працівник Мінюсту не отримав премії. Тоді він звернувся до свого керівництва спочатку з вимогою видати йому премію, а коли це не вдалося – то з інформаційним запитом надати йому список тих, хто цю премію отримав. Мінюст працівникові відмовив, посилаючись на те, що такий перелік – службова інформація.
Вищий адміністративний суд у своїй ухвалі став на бік Окружного та Апеляційного судів, які одностайно визнали, що Мінюст не зобов’язаний преміювати свого працівника, проте безперечно мав надати на запит список тих, хто отримав премію.
Подаємо скорочено виклад Ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 лютого 2015 р.
У лютому 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України з вимогами про зобов’язання визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо
· не виплати позивачу грошової премії;
· віднесення інформації, зазначеної у письмовому запиті на отримання публічної інформації від 15.01.2014 р. згідно з вимогами Закону України «Про доступ до публічної інформації» в частині Розподілу коштів на преміювання працівників Управління внутрішнього аудиту за грудень 2013 року, до інформації з обмеженим доступом;
· визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не доведення до позивача наказу від 05.09.2013 р. №1864/5 «Про затвердження Положення про преміювання працівників апарату Міністерства юстиції України»;
· не встановлення грошової надбавки за виконання особливо важливої роботи;
· несвоєчасного надання інформації на запит на отримання публічної інформації від 15.01.2014 р. та від 22.01.2014 р.;
· зобов’язання надати достовірну, повну та точну інформацію на письмовий запит позивача на отримання публічної інформації від 15.01.2014 р;
· стягнення недоплаченої заробітної плати;
· стягнення компенсації за відрив від звичайних занять.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.05.2014 р. позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо несвоєчасного надання інформації на запит позивача на отримання публічної інформації від 15.01.2014 р. та ненадання інформації на запит на отримання публічної інформації від 22.01.2014 р. згідно з вимогами Закону України «Про доступ до публічної інформації».
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляції зобов’язано Міністерство юстиції України надати відповідь на письмовий запит позивача на отримання публічної інформації від 15.01.2014 р. в порядку та строки, передбачені Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Суд апеляційної інстанції виходив з наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дії відповідача щодо віднесення інформації, зазначеної у запиті, до інформації з обмеженим доступом .
Разом з тим, суди зазначили, що керівникам надано право, а не покладено обов’язок встановлювати надбавку в межах коштів, передбачених у бюджеті установи, за наявності підстав для такої. Саме керівник органу визначає розмір надбавки.
У касації визначено, що апеляційним судом правильно задоволено частину позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача щодо віднесення інформації, зазначеної в інформзапиті, до інформації з обмеженим доступом.
Адже відповідно до норм ч. 5 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по-батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно за умови, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
Також Законом України «Про доступ до публічної інформації», а саме частиною 5 статті 6, визначається перелік персональних даних фізичних осіб, які заборонено відносити до інформації з обмеженим доступом, зокрема, не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по-батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Таким чином, правильними є висновки апеляційного суду про те, що публічна інформація про осіб, які одержали державне та комунальне майно у власність чи користування, про розмір оплати праці та інших виплат з бюджетів усіх рівнів, не є інформацією з обмеженим доступом.
Як встановлено судами, із запитів позивача від 15.01.2014 р. та 22.01.2014 р., він просив надати йому інформацію, що стосується розподілу коштів на оплату праці, зокрема, преміювання працівників Управління внутрішнього аудиту за грудень 2013 року, що є правомірною вимогою.
Переглянути ухвалу в Судовому реєстрі
«Доступ до правди»
