Одним з найскандальніших з точки зору застосування Закону «Про доступ до публічної інформації» було рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області.
25 квітня 2014 року позивачка звернулася до Виноградівської міської ради із запитом про доступ до публічної інформації, в якому просила надати копії рішень Виноградівської міської ради щодо надання/відмови у наданні земельної ділянки у власність за період з 01.01.2009 року по 01.01.2014 року із земель комунальної власності.
Спочатку відповідач повідомив її про продовження строку розгляду запиту до 20 робочих днів у зв'язку із великим обсягом інформації та потребою пошуку серед значної кількості даних. Але насправді розпорядник 20 днів підшукував формулювання для відписки: міськрада відмовилася надавати копії рішень у зв'язку з тим, що в них міститься конфіденційна інформація про особу.
Виноградівський райсуд повністю пристав на аргументи міськради: у рішеннях міститься інформація про осіб, яким передані у власність земельні ділянки, як місце проживання, ідентифікаційний номер, яка у відповідності до положень Закону України "Про інформацію" та Закону України "Про захист персональних даних" є конфіденційною інформацією.
Особливо зворушила позиція міськради щодо того, що у Законі України "Про доступ до публічної інформації" не передбачено можливість прикривання органами влади конфіденційної інформації в документі (чистими листочками, замальовування коректором, витирання на комп'ютері тощо). Хоча саме так трактується вимога закону про те, що обмеженню підлягає інформація, а не документ: обмежені дані ретушуються, документ надається.
Не можна сказати, що суд не врахував це положення закону, а саме ч. 7 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", але врахував у специфічний спосіб.
«У зв'язку з тим, що інформація з обмеженим доступом міститься у рішеннях Виноградівської міської ради, копії яких просила надати позивач, то на виконання наведених вище вимог закону відповідач надав для ознайомлення позивачеві лише ту інформацію, доступ до якої необмежений, зокрема, кількісну інформацію щодо прийнятих таких рішень за запитуваний період», - йдеться в постанові Виноградівського райсуду.
Переглянути постанову у судовому реєстрі
Львівський апеляційний адміністративний суд залишив постанову без змін.
Пропонуємо увазі читачів «Доступу» ухвалу касаційною інстанції – Вищого адміністративного суду України, яку друкуємо у скороченому вигляді з акцентом на аргументах, які застосував суд.
ВАСУ наголошує: інформація про земельні ділянки є публічною. І друге: у випадку, коли в документі міститься інформація з обмеженим доступом, зобов’язаний надати не документ, а інформацію, доступ до якої необмежений.
На жаль, ВАСУ не вказує прямо, що конфіденційні дані має бути будь-яким способом закрито в документі, але приймає рішення на користь запитувача і скеровує «виноградівську справу» на повторний розгляд.
Подаємо скорочену ухвалу Вищого суду України
У касаційній скарзі позивачка та її представник вказують на те, що інформація про розпорядження комунальним майном не може бути обмежена.
Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по– батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину (частина п’ята статті 6 Закону «Про доступ до публічної інформації»).
Аналогічне положення відображене у частині одинадцятій статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», згідно з яким акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
В актах та проектах актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування не може бути обмежено доступ до інформації про витрати чи інше розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним чи комунальним майном, у тому числі про умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по-батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримують ці кошти або майно, а також до іншої інформації, обмеження доступу до якої заборонено законом.
Складовою частиною комунального майна є земля (частина перша статті 142 Конституції України, частина перша статті 60 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»).
За правилами частини сьомої статті 6 Закону № 2939-VІ обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. Виходячи з положень цієї норми, розпорядник інформації у випадку, коли в документі міститься інформація з обмеженим доступом, зобов’язаний надати не документ, а інформацію, доступ до якої необмежений.
Суд першої інстанції в порушення вимог вищезгаданих норм матеріального права та у зв’язку з недотриманням норм процесуального права, в тому числі пункту 1 частини першої статті 161 КАС України, належним чином не з’ясував, яка інформація, що міститься в рішеннях та договорах оренди, копії яких просила позивачка, відноситься до конфіденційної. Не надав правової оцінки діям відповідача щодо неможливості ознайомлення з інформацією, викладеною у договорах оренди, доступ до якої необмежений.
Апеляційний суд порушення, допущені судом першої інстанції, не виправив та усупереч вимогам статей 159, 161, 195, 202 КАС України не забезпечив з’ясування наведених доводів апеляційної скарги, тому попередні судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді необхідно належним чином з’ясувати доводи і заперечення сторін та з урахуванням норм матеріального права, проаналізованих вище, вирішити спір.
Переглянути ухвалу у судовому реєстрі
«Доступ до правди»