Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» програла у Вищому адміністративному суді справу проти Омбудсмана: ВАСУ  відхилив касаційну скаргу «Нафтогазу» й наказав йому надати інформацію про заробітну плату, премії, матеріальну допомогу, будь-які інші виплати, здійснені протягом 2014 року керівництву ПАТ НАК «Нафтогаз України» (голові правління, заступникам голови правління, членам правління).

Секретаріат Уповноваженого також витребував персональні дані заступника голови правління ПАТ НАК «Нафтогаз України» для вирішення питання щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення за фактом відмови у запиті на інформацію.

Події розгорталися так.

Спочатку був запит від голови наглядової ради Спілки підприємців та промисловців Кременеччини.

Проте «Нафтогаз» наполягав, що голова правління, його заступники та члени правління компанії не є публічними службовцями, а ПАТ НАК «Нафтогаз України» не є розпорядником інформації в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації».

ПАТ НАК «Нафтогаз України» вважав, що його може бути визнано розпорядником інформації відповідно до пункту 4 частини 1 статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» , тільки щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Запитувач поскаржився до Омбудсмана, а от далі почалися суди.

І якщо суд першої інстанції підтримав аргументацію «Нафтогазу», то постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції було скасовано.

В апеляції взяли до уваги, що відповідно до подання Уповноваженого Верховної Ради з прав людини запитувана інформація стосується розпорядження державним майном.

Натомість ПАТ НАК «Нафтогаз України» аргументувало свою позицію так: інформація про заробітну плату, премії, матеріальну допомогу та будь-які інші виплати, які здійснені ПАТ НАК «Нафтогаз України», не може бути інформацією про розпорядження державним майном, бо власником майна, яке передано до статутного капіталу ПАТ НАК «Нафтогаз України», є саме ПАТ НАК «Нафтогаз України», а не держава, окрім майна, яке передано державою у користування та не увійшло до його статутного капіталу, а тому інформація про заробітну плату, премії, матеріальну допомогу та інші виплати, що здійснені протягом 2014 року голові правління ПАТ НАК «Нафтогаз України», його заступникам та членам правління не є інформацією про розпорядження державним майном.

Проте апеляційну інстанцію переконала така логіка: засновником компанії є держава в особі Кабінету Міністрів України. Акціонерами компанії є держава в особі Міненерговугілля.

До того ж у постанові Кабінету Міністрів України від 25.05.1998р. №747 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» закріплено, що статутний фонд Компанії формується шляхом передачі до нього 100 відсотків акцій державних акціонерних товариств, які утворюються на базі державних підприємств, майно яких не підлягає приватизації.

Крім того, пунктом 12 зазначеної постанови передбачено, що голову правління компанії, першого заступника, заступників голови правління та членів правління за умовами медичного та побутового обслуговування прирівняно відповідно до міністра, першого заступника, заступників міністра та членів колегії міністерства, а керівників структурних підрозділів – до відповідних категорій працівників міністерства.

Таким чином, ідеться в ухвалі суду, оскільки засновником ПАТ НАК «Нафтогаз України» є держава в особі Кабінету Міністрів України, голову правління компанії, першого заступника, заступників голови правління та членів правління Компанії за умовами медичного та побутового обслуговування прирівняно відповідно до міністра, першого заступника, заступників міністра та членів колегії міністерства, враховуючи положення Закону України «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014 - 2017 роки», то ПАТ НАК «Нафтогаз України» є суб'єктом господарювання, який володіє іншою інформацією, що становить суспільний інтерес, а тому підпадає під визначення розпорядника інформації згідно з пунктом 4 частини 2 статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Відтак, суд касаційної інстанції підтримав рішення, прийняте в апеляції, і залишив касаційну скаргу «Нафтогазу» без задоволення.

Переглянути ухвалу в Судовому реєстрі

Леся Ганжа, «Доступ до правди»