Ігор Пасічник, ректор  Острозької академії, вважає неетичним те, що студентка-журналістка подала інформаційний запит щодо витрат власного університету. Про цю історію пише Анна Дікун, «Четверта влада».

Журналістка острозького видання, яка навчається в Острозькій академії, поцікавилась інформацією про вартість встановлених на території академії скульптур. Після цього, за її словами, декан викликав дівчину до себе в кабінет, а ректор спеціально зібрав студентів, аби розкритикувати її вчинок.

«Четверта влада» зазначає, що отримала аудіозапис розмови ректора зі студентами, де він каже, що дії студентки-журналістки суперечать певним неписаним правилам етики.

За інформацією видання, запит було подано 11 жовтня. Причому подавши запит, дівчина перетелефонувала в ректорат, щоб пересвідчитися, що запит отримали, та пояснила, що збирає матеріал для місцевого ЗМІ Ostroh.Info.

21 жовтня її викликав декан гуманітарного факультету Максим Карповець і назвав подання запиту «неправильним вчинком» та «порушенням субординації, яка має бути в університеті». 

22 жовтня ректор Ігор Пасічник викликав до себе на зустріч студентів-журналістів першого та другого курсів, там ректор пояснив, що його «до глибини душі образила така поведінка дівчини». Він вважає, що студентам Острозької академії не слід надсилати інформаційні запити до свого університету, бо це суперечить неписаним правилам етики.

«Якби це сталося в іншому виші, той, хто подав цей запит, вже би ластівочкою вилетів звідти, гарантую», – цитує «Четверта влада» слова Ігоря  Пасічника, який тут же порадив «переводитися до іншого вишу усім, кому щось не подобається в Острозькій академії».

Пасічник наголосив, що інформаційні запити має отримувати від «чужих журналістів», а від «своїх студентів – хороші, дружні, моральні стосунки».

Слід зазначити, що на цій зустрічі ректор публічно розповів, скільки коштують скульптури, про які йшлося у запиті, та попросив запитувачку забрати в ректораті копії документів, якими вона цікавилася.

Медіаюристка Віта Володовська, ГО «Лабораторія цифрової безпеки», називає цей випадок свідченням того, що «адміністрація університету глибоко не розуміє не лише законодавство про доступ до публічної інформації, а й у цілому цінність прав людини»:

– За Законом України «Про доступ до публічної інформації», ніхто не повинен пояснювати, чому подає запит. Публічна інформація – не чиясь власність: будь-хто має право вільно її отримати.

Ректор оцінює подання запиту – один із основних інструментів у журналістській роботі – як щось негативне й образливе. Така «етика» суперечить українському законодавству, а в діях адміністрації університету є ознаки цензури та тиску на журналістку.

Правозахисниця Марта Чумало, голова центру «Жіночі перспективи», наголошує на неприпустимості насильницької риторики:

– Під час зустрічі зі студентами ректор дозволяє собі висловлювання: «Якби це була моя дитина, я б її відлупцював». Будь-яке насильство – це недопустимий спосіб вирішення конфліктних ситуацій. У тому числі домашнє насильство та насильство щодо дітей.

«Четверта влада» зазначає, що журналісти тричі телефонували в приймальню до Ігоря Пасічника, там їм підтвердили факт того, що такий запит був і що студентка отримала на руки копії документів із супровідним листом.

«Ми намагалися почути думку ректора про «неетичність» інформаційних запитів, але в приймальні поклали слухавку. Третього разу на дзвінок не відповідали», –  пише видання.

«Доступ до правди»