Львівська облрада відмовилась оприлюднити інформацію про кількість своїх військовозобов'язаних працівників, яких звільнили від мобілізації. Медіаюрист вважає таку відмову протиправною.

Львівська обласна рада у відповідь на запит видання «Варіанти.Львів» відмовилась надавати список своїх працівників, які заброньовані. У облраді наголосили, що ця інформація не є публічною, а службовою, тому не надається для оприлюднення.

«Згідно із пунктом 3 частини першої статті 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» службову інформацію віднесено до публічної інформації з обмеженим доступом.  Розпорядженням голови Львівської обласної ради від 02.09.2022 № 479 «Про ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію» затверджено перелік відомостей, що становлять службову інформацію у Львівській обласній раді. Вказаним переліком відомостей до службової інформації, зокрема, віднесено відомості про військовий облік та бронювання в обласній раді», – зазначили у відповіді на запит.

У відповіді на запит також послались на статтю закону про доступ, де передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у випадку, якщо інформація, що запитується,
належить до категорії інформації з обмеженим доступом.

Адвокат та медіаюрист Микола Гринишак підтверджує, що інформація обласна рада могла віднести до службової. Але це – незаконно, бо за ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», доступ до інформації обмежується відповідно лише до ЗАКОНУ, а не будь яких внутрішніх розпоряджень чи рішень, на які посилається розпорядник у даному випадку.

Крім того, на підставі цієї ж норми закону, розпорядник перед тим, як відмовляти в доступі до запитуваної інформації мав провести трискладовий тест: встановити, чи запитувана інформація може зашкодити інтересам національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, охорони здоров'я населення, захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) встановити, чи розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) і чи шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.  І якщо відповідь на поставлені питання буде позитивна, тоді тільки можна говорити про обмеження доступу до такої інформації. Якщо ж відповідь хоч на одне питання є негативною, то розпорядник зобов’язаний надати доступ до запитуваної інформації.

«З тексту відповіді вбачається, що розпорядник трискладового тесту не проводив, тому відмова надати запитувану інформацію є протиправною, і може бути скасована судом», – пояснює Микола Гринишак.

«Доступ до правди»