Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Тобто, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації ті військовозобов’язані, які є заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як відбувається бронювання в органах місцевого самоврядування на Волині, дізнавалась журналістка Зоряна Бодялова.
Метою бронювання, згідно із законодавством, є забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період. Зокрема, бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів.
Тобто це особи, без яких не можуть функціонувати ті чи інші організації. У нашому випадку – це працівники апаратів рад, які є настільки цінними, що без них міська рада не зможе забезпечувати якісну роботу. Тобто, таких людей можна назвати незамінними тут, в тилу.
Зоряна Бодялова звернулася із запитами, щоб дізнатись, скільки працівників рад заброньовано у Ковелі, Нововолинську, Володимирі, Луцьку, Волинській облраді та Волинській обласній військовій адміністрації станом на грудень 2023 року. У виконавчому комітеті Ковельської міської ради у відповідь на запит повідомили, що у них заброньовано 22 працівники.
Ковельська районна військова адміністрація повідомила, що серед її працівників заброньованими на період мобілізації є 8 осіб, серед працівників Ковельської районної ради – 1 особа.
А щодо працівників селищних та сільських рад, які входять до Ковельського району, інформації не надали, бо, як сказали, не володіють такими даними і порадили звертатись до кожної з рад окремо.
У виконавчому комітеті Володимирської міської ради на період мобілізації та на воєнний час заброньовано 9 військовозобов’язаних працівників.
У Волинській обласній раді повідомили про 7 заброньованих працівників виконавчого апарату облради.
А хто не розкриває інформацію про заброньованих?
Нововолинська міська рада таку інформацію не розкриває. У відповіді на запит послались пункт 2 статті 6 Закону «Про доступ до публічної інформації» – тобто ця інформація з обмеженим доступом. Міський голова Борис Карпус вважає, якщо громадськість дізнається про заброньованих працівників від влади, то це складатиме загрозу національній безпеці, територіальній цілісності або громадському порядку.
Луцька міська рада також прислала відмову, посилаючись на те, що запитувана інформація є службовою.
Волинська обласна державна (нині – військова) адміністрація також не захотіла розповідати про те, скільки у них заброньованих, мотивуючи це тим, що це є службова інформація з грифом обмеження доступу «Для службового користування» та послались на розпорядження начальника обласної військової адміністрації від вересня 2023 року.
Адвокат та юрист ГО «Платформа прав людини» Роман Васильняк прокоментував, чи відмова надати інформацію правомірна:
«Відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом, відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
Запитувана інформація дійсно могла бути віднесена обласною адміністрацією до категорії службової, як про це зазначено у листі (на підставі розпорядження начальника обласної військової адміністрації від 13.09.2023 р. №385), однак, це – незаконно. У відповідності до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до Закону, а не будь-яких внутрішніх розпоряджень чи рішень місцевого органу державної виконавчої влади, на які посилається розпорядник у даному випадку.
Крім того, на підставі цієї ж норми закону, обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Якщо доступ до публічної інформації є обмеженим – розпорядник має у відповіді обґрунтувати причини цього, застосувавши трискладовий тест. Навіть якщо доступ обмежений, але розпорядник цього не обґрунтував – відмова є неправомірною.
З тексту відповіді вбачається, що розпорядник трискладового тесту не проводив, тому відмова надати запитувану інформацію є протиправною, і може бути визнана судом як протиправна».
«Доступ до правди»