Про те, яким чином має надаватися відповідь на усний запит на інформацію, під час онлайн-зустрічі з медіа-юристами, організованої ГО «Платформа прав людини», розповіла адвокатеса, медіаюристка Людмила Опришко. 

Учасник онлайн-зустрічі поцікавився, як варто відповідати на усний запит на публічну інформацію. Вочевидь, на увазі малось і те, як вимагає законодавство, і як це доцільніше та логічніше зробити. 

Медіаюристка та адвокатеса Людмили Опришко відзначила, що автором запитання, найімовірніше є розпорядник, а не запитувач.

Вона каже, мовляв, закон «Про доступ до публічної інформації» встановлює, що лише у двох випадках відповідь на запит має обов’язково надаватись у письмовій формі – якщо це відмова у задоволенні запиту та відстрочка у розгляді запиту (частини 5 та 6 статті 22 Закону). 

У всіх інших випадках форму надання відповіді на запит обирає запитувач. 

«Мій особистий досвід показує, що часто навіть усний запит реєструють як звичайний запит, присвоюють йому реєстраційний номер і дають відповідь у визначені законом строки. Переважно письмово.  Але так, запитувач може обирати форму відповіді самостійно», - каже Людмила Опришко.

Експертка однак зауважує, що при цьому варто звернути увагу на те, що при виникненні спорів для обох сторін було би зручно, аби відповідь була у письмовій формі. 

«Разом з тим, у випадку виникнення спору з приводу доступу до публічної інформації, кожна сторона в суді повинна довести підстави своїх вимог та заперечень. Тому, завжди краще мати письмові документи, які підтверджують дотримання вимог закону щодо розгляду запиту», - пояснює Людмила Опришко.

«Доступ до правди»

 Публікація створена в межах проєкту «Свобода слова під час війни у питаннях і відповідях» за підтримки Freedom House Ukraine. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Freedom House Ukraine