442ВідключенняЖКП

Доброго дня!
1. Кабінет Міністрів України (КМУ)
2. Секретаріат Кабінету Міністрів України (СКМУ)
01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2; [email address];
ел. адреса КМУ для звернень громадян не оприлюднена та приховується від народу
1. Щербата Наталя Михайлівна, людина з інвалідністю 2 групи, пенсійне посвідчення інваліда АА №427988, видане 15.04.02 УСЗН в Замостянському р-ні м. Вінниці,
2. Щербата Анастасія Віталіївна, людина з інвалідністю з дитинства 2 групи, довідка про інвалідність серії 12 ААБ №696553 від 27.10.20
21037, м. Вінниця, житло (квартира)
Просимо підтвердити отримання цього електронного листа за призначенням відповідно до приписів ст.7 Розділу ІІІ «Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2014 №1886/5.
Ми вимагаємо застосування та виконання, при розгляді та вирішенні цього звернення, приписів Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод (ЄКПЛ) та рішень Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ) як національного закону та джерел національного права відповідно.
Відповідно до закону України “Про електронні довірчі послуги”,
“Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
12) електронний підпис - електронні дані, які додаються ПІДПИСУВАЧЕМ до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис;
13) електронні дані – БУДЬ-ЯКА ІНФОРМАЦІЯ в електронній формі”.
Цей припис права означає, що вільне обрання форми, змісту та вигляду електронного підпису є виключним правом людини (підписувача), і жодний чиновник не вправі обмежувати її в цьому праві, включно не вправі визначати, яким саме має бути електронний підпис дописувача.
Відповідно до однієї з сучасних наукових енциклопедій, «На сьогодні використовують такі види Е.п.: 1) простий текстовий підпис в електронному листі; 2) активація на веб-сайті відповідного напису або встановлення в запропонованому пункті меню сайту «прапорця», що означає намір взяти на себе певні зобов’язання; 3) цифрове зображення відсканованого рукописного підпису, який приєднується до електронного документа; 4) особистий ідентифікаційний номер PIN-код (скор. від англ. Personal Identification Number — особистий номер); 5) код, що його автор повідомлення використовує для ідентифікації самого себе; 6) особистий біометричний ідентифікатор (напр., відбиток пальця чи сітківки ока); 7) електронний цифровий підпис, що створюється шляхом використання криптографічного відкритого ключа» («Фармацевтична енциклопедія»).
Цей письмовий електронний лист підписаний нами електронними (цифровими) підписами відповідно до приписів закону шляхом додавання до електронних даних, що складають текст листа, даних (інформації) в текстовій електронній формі, – а саме власноручних підписів у вигляді наших власних прізвищ та ініціалів друкованими літерами такого вигляду: «Н.М. Щербата» та «А.В. Щербата».
Звертаємо увагу, що закон не надав повноважень жодному органу влади визначати, на яку електронну адресу які саме листи приймати. За приписами права це означає, що кожен має право надсилати електронного листа будь-якої тематики та змісту на будь-яку електронну адресу даного органу влади.
Цей лист містить звернення з метою реалізації наших прав людини.
Цей лист містить 13 запитів на доступ до офіційних документів=публічної інформації.
Цей лист містить 13 заяв на отримання інформації, необхідної нам для реалізації наших прав людини.
Цей лист містить 2 запити на доступ до наших персональних даних та їх захист.
Цей лист містить повідомлення про порушення прав людини.
Роз’яснюємо, що, відповідно до ст.3 закону України «ПРО СВОБОДУ ПЕРЕСУВАННЯ ТА ВІЛЬНИЙ ВИБІР МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ», «…місце проживання – житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає…». Місцем нашого проживання є житло (квартира) в м. Вінниці.
І. Факти
1. Ми є родина жінок з інвалідністю: я, Наталя Михайлівна, людина пенсійного віку 62 років з інвалідністю 2 групи протягом 20 років, та моя донька Анастасія Віталіївна, людина з інвалідністю з дитинства 2 групи протягом 7 років, студентка університету денної форми навчання.
1.1. Я, Наталя Михайлівна, отримую пенсію по інвалідності в розмірі 4 780 грн., що відповідає 17% моєї заробленої і призначеної пенсії – 83% її вкрали посадовці Пенсійного фонду України, так само, як і в багатьох інших українців. Ця пенсія складає менше прожиткового розміру 4 965,12 грн. на одну особу в серпні 2021 року, обрахованого МСП за приписами протиправної і скасованої судом постанови КМУ від 11 жовтня 2016 року №780 та оприлюднений на офіційному сайті МСП за посиланням https://www.msp.gov.ua/news/12286.html, – при тому, що він занижений щонайменше в 2-3 рази.
1.2. Я, Анастасія Віталіївна, не отримую ні пенсії по інвалідності, ні соціальної допомоги – виплати проводили лише до 18 років. Влада і мене обікрала, як багатьох інших інвалідів.
1.3. Це означає, що наша сім'я має забезпечений державою (владою) дохід в розмірі всього 2 300 грн. на людину. Цього не вистачає навіть на їжу та ліки.
1.4. Лише 31.08.21 ми пережили страшну смерть нашої любимої матері та бабусі, Щербатої Г.С., лежачого протягом 21 року інваліда 1А групи, яка останніх півроку важко хворіла, а померла від ковіду. Похоронили ми її в борг. І кошти на поховання нам до цього часу не повертають.
2. За приписами права прав людини, зокрема, ст.1 ЄКПЛ, яка діє в Україні як національний закон з 03.08.1997 року, держава Україна гарантує кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I ЄКПЛ. Це означає, що держава Україна (влада), взявши на себе такі зобов'язання перед українським народом, ЗАБЕЗПЕЧУЄ НАДАННЯ НА ПРАКТИЦІ кожному всієї повноти передбачених ЄКПЛ та практикою ЄСПЛ прав людини. Для цього держава Україна надає кожному щонайменше 4 доступи до кожного права: юридичний, фінансовий, фізичний та інформаційний. Ненадання хоча б одного з необхідних доступів означає відмову в наданні доступу до права в цілому, тобто, порушення прав людини.
2.1. Серед іншого, це означає, що влада забезпечує фінансову доступність гарантованих прав людини та покладених на неї обов'язків, наприклад, шляхом а) прямого фінансування з бюджету, б) законодавчого визначення джерел компенсації та забезпечення їх наповнення, в) закладення в прожитковий мінімум витрат на реалізацію гарантованого права чи покладеного обов'язку та забезпечення отримання людиною усіх витрат прожиткового мінімуму.
2.2. Незабезпечення владою фінансової доступності до прав людини, включно і на житло та його утримання, перекладає на владу фінансовий тягар витрат на них і звільняє людину від зобов'язань з покриття витрат на ці права людини.
2.3. Це означає, що держава Україна не забезпечила нашій родині фінансового доступу не лише до оплати ЖКП, а навіть до їжі та ліків. За приписами права прав людини це означає, що в таких обставинах відповідальною за витрати людини, включно на ЖКП, несе держава (влада).
3. 10.09.21 на офіційному сайті КМУ за посиланням https://www.nerc.gov.ua/?news=11962 розміщене повідомлення, відповідно до якого держава Україна в особі, зокрема, КМУ, дозволяє відключення побутових споживачів від мереж житлово-комунальних послуг у випадку наявності боргів за ЖКП.
3.1. Ми отримали повідомлення електропостачальника ТОВ «Енера-Вінниця» про відключення нашого помешкання 28.09.21 від електропостачання, хоча опалення в нашій квартирі працює від котла з електроприводом, а без електрики котел не включається і працювати не може. Це означає, що без електрики наша сім'я не має ні світла, ні тепла, ні гарячої води.
3.2. Нас вже двічі відключали від електрики – взимку, в люті морози, і тоді ми всією родиною мало не загинули у власній домівці від холоду. Подані нами заяви про ці злочини роками так і лежать під сукном в місцевій поліції – і жодних дій.
4. Сукупний борг населення України за ЖКП на даний час складає, за різними оцінками, 70-80 млрд. грн. Це означає, що в середньому кожна сім'я заборгувала за комірне 5,3-6 тис. грн. (https://www.slovoidilo.ua/2021/08/11/nov..., https://www.slovoidilo.ua/2021/06/20/nov...). Це й не дивно. Адже, за даними Держстату, середньомісячний наявний дохід населення в 2019 році у розрахунку на одну особу склав 5 627 грн. (http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/opera...) А за 2020 рік такі показники навіть не оприлюднені. З урахуванням мільйонних доходів топ-чиновників та суддів це означає, що 90-95% населення України живе за межею бідності.
5. Відповідно до ст.4 Загальної декларації прав людини - Никто не должен содержаться в рабстве или в подневольном состоянии; рабство и работорговля запрещаются во всех их видах.
5.1. Відповідно до ст.1 Конвенції про рабство від 25 вересня 1926 року із змінами, внесеними Протоколом від 7 грудня 1953 року 995_858 – Рабство есть состояние или положение человека, над которым осуществляются атрибуты права собственности или некоторые из них.
5.2. Відповідно до ст.4 ЄКПЛ Заборона рабства і примусової праці – 1. Нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані.
5.3. Рабство заборонене і є міжнародним злочином. Існують практичні критерії визначення сучасного рабства, і кожен окремий критерій є показником рабського стану. Серед таких критеріїв є і наявні в Україні:
- За свою роботу людина або взагалі не отримує платню, або отримує мінімальну оплату, що не покриває її потреб на захист, повноцінне харчування, оздоровлення, лікування, освіту тощо.
- Повна безправність людини.
За даними Міжнародної організації з міграції, такі форми рабства, як примусова праця, торгівля людьми, трудове рабство поширені в світі, і є в Україні. Форма рабства, коли людина за свою роботу отримує мінімальну оплату, що не покриває її потреб на захист, повноцінне харчування, оздоровлення, лікування, житло, освіту тощо, відома, мабуть, в кожному населеному пункті країни. А от про державне рабство, в якому перебуває більшість українських пенсіонерів, отримуючи частину оплати своєї праці за все життя у формі мізерної пенсії, ніхто не говорить. Разом з тим, якщо закон передбачає пенсію, якої вистачає лише на харчі на кілька днів – він є законом, що встановлює рабство і утримує в ньому людей.
Так само, мовчать про суцільне українське рабство в формі повної безправності. Людина позбавлена більшості своїх прав людини, і ніде не може добитись їх поновлення.
5.4. Показником українського рабства є і мізерні доходи, за які весь народ не може сплатити комірне, і повне безправ'я, коли ухвалюються і реалізуються закони, які позбавляють людину права користування власним житлом, захисту від холоду і голоду, хоча такі закони суперечать всім міжнародним правам людини і є злочинами проти людяності.
6. Зокрема, позбавлення людини права користування житлом, включно права користування водопостачанням, каналізацією, газо- та електропостачанням в будь-якій формі кваліфікується як вчинення національних та міжнародних злочинів, зокрема, і злочинів проти людяності, а саме:
6.1. ст.ст.ІІ та VI Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього – c) предумышленное создание для какой-либо группы таких жизненных условий, которые рассчитаны на полное или частичное физическое уничтожение ее;
6.2. ст.442 ККУ - геноцид, тобто діяння, умисно вчинене з метою створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення, карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі;
6.3. ст.7 b) Римського статуту , - преступления против человечности (злочини проти людяності), а саме истребление (винищення) – винищення людей шляхом протиправного широкомасштабного свідомого навмисного створення умов життя, розрахованих на те, щоб знищити частину населення України, зокрема, позбавленням фізичного доступу до житла та житлових послуг;
6.4. ст.7 е) Римського статуту – преступления против человечности (злочини проти людяності), а саме пытки (катування) – катування шляхом протиправного широкомасштабного свідомого навмисного завдання сильного фізичного та/чи психічного болю чи страждань, зокрема, у формі позбавлення фізичного доступу до житла та житлових послуг. Римський статут передбачає покарання за винищення людей та катування у вигляді позбавлення волі до 30 років чи пожиттєво .
6.5. Ст.1.1 Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання – термін "катування" означає будь-яку дію, якою будь-якій особі навмисне заподіюються сильний біль або страждання, фізичне чи моральне, щоб… покарати її за дії, які вчинила вона.., а також залякати чи примусити її.., чи з будь-якої причини, що ґрунтується на дискримінації будь-якого виду, коли такий біль або страждання заподіюються державними посадовими особами чи іншими особами, які виступають як офіційні, чи з їх підбурювання, чи з їх відома, чи за їх мовчазної згоди.
6.6. ст.127.2 КК України – катування, тобто умисне, за попередньою змовою групою осіб, заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом мучення або інших насильницьких дій з метою покарати його за дії, скоєні ним.., або іншою особою, а також з метою залякування чи дискримінації – карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
6.7. В системному зв'язку наведене означає, що в Україні наявне системне та систематичне унормоване в праві позбавлення доступу до користування житлом та житловими послугами, безумовно заборонене міжнародним правом – в будь-який спосіб та при будь-яких фактичних обставинах, включно і при несплаті за ЖКП та наявності боргів, – яке підпадає під ознаки низки міжнародних та національних злочинів, що тягнуть довговічне і навіть пожиттєве позбавлення волі. Це означає, що послідовною внутрішньою державною політикою України є закріпачення всього народу, поневолення його в рабство, геноцид, катування та винищення людей – лише тому, що вони з вини влади не можуть заплатити за комірне.
ІІ. Повідомлення
7. Про вказані порушення права ми повідомляємо КМУ для вжиття, ЗА ВЛАСНОЮ ІНІЦІАТИВОЮ відповідно до наданих повноважень, екстрених релевантних заходів реагування з метою усунення цих порушень, включно щодо нас, та унеможливлення їх та подібних в майбутньому.
ІІІ. Вимоги
8. Просимо КМУ та його керівника негайно втрутитись та припинити страшні міжнародні злочини, що вже вчиняються в даний час проти нашої родини інвалідів, унеможливити припинення нам електропостачання 28.09.21 і будь-коли, так само як і інших ЖКП.
9. Просимо КМУ негайно ініціювати внесення змін в законодавство, які б унеможливили вчинення в Україні наведених вище страшних міжнародних злочинів, включно і при несплаті за комірне.
10. З урахуванням реальної загрози нашому здоров'ю та життю просимо вирішити наше звернення протягом доби та в цей же строк повідомити нам ухвалене рішення.
11. Ухвалене рішення за цим листом та відповідь на нього просимо надати нам та оприлюднити на офіційному сайті КМУ як акти індивідуальної дії щодо нас.
12. Відповідно до ст.ст.8, 10 Європейської Конвенції про захист прав людини, ст.ст.1, 2, 6 Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів, що діє як національний закон з 11.06.20, ст.ст.32, 34.2 Конституції України, законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», «Про звернення громадян», просимо надати нам інформацію, необхідну для реалізації наших прав людини; наші персональні дані; офіційні документи=публічну інформацію, включно про себе, ЩО СТАНОВИТЬ СУСПІЛЬНИЙ ІНТЕРЕС (є суспільно-необхідною інформацією), необхідну нам для виявлення порушень прав людини, зловживання владою, ризиків для здоров'я людей, і яку ми маємо намір оприлюднити для суспільства, а саме:
12.1. Вжиті КМУ, ЗА ВЛАСНОЮ ІНІЦІАТИВОЮ, заходи реагування для негайного припинення та унеможливлення в майбутньому наведених порушень.
12.2. Ухвалене рішення за цим листом та відповідь на нього.
12.3. Джерела офіційного оприлюднення (прямі інтернет-лінки) на офіційному сайті КМУ рішення за цим листом та відповіді на нього як актів індивідуальної дії щодо нас.
12.4. Скільки фактів відключення від послуг ЖКП за борги мало місце в Україні за 2019-2021 роки?
12.4.1. Просимо надати ці дані в розрізі найменувань послуг, місяців та регіонів.
12.5. Вхідний реєстраційний номер та дати вхідної реєстрації цього листа.
12.6. Належно засвідчену факсимільну копію (фотокопію з оригіналу) цього листа, з реквізитами вхідної реєстрації.
Відповідно до ст.1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 4 серпня 1983 року №9779-X „Про порядок видачі та засвідчення підприємствами, установами, організаціями копій документів, що стосуються прав громадян“ (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1983, N32, ст.492) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v977...), який до сьогодні діє в Україні відповідно до статті 3 Закону України „Про правонаступництво України“ як такий, що не суперечить законодавству України,
«Президія Верховної Ради СРСР п о с т а н о в л я є: 1. Встановити, що державні і громадські підприємства, установи й організації видають за заявами громадян копії документів, які виходять від цих підприємств, установ і організацій, якщо такі копії необхідні для вирішення питань, що стосуються прав і законних інтересів громадян, які звернулися до них. Копії документів видаються на бланках підприємств, установ і організацій.
У такому ж порядку підприємства, установи й організації можуть видавати копії наявних у них документів, що виходять від інших підприємств, установ і організацій, від яких одержати безпосередньо копії цих документів важко або неможливо. У випадках, коли документи були виконані на бланках, при виготовленні копій відтворюються реквізити бланків.
Підприємства, установи й організації висилають також копії наявних у них документів на запити інших підприємств, установ і організацій, якщо копії таких документів необхідні для вирішення питань, що стосуються прав і законних інтересів громадян, які звернулися до них.
Вірність копії документа засвідчується підписом керівника або уповноваженої на те службової особи і печаткою. На копії зазначається дата її видачі і робиться відмітка про те, що оригінал документа знаходиться в даному підприємстві, установі, організації».
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації ”Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.07.2020 №144, https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v014...
За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів:
- слів «Згідно з оригіналом» (без лапок),
- найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища,
- дати засвідчення копії.
У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».
Приклад:
Згідно з оригіналом
Менеджер із персоналу Особистий підпис Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ
Дата Відбиток печатки
Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.
Підпис відповідальної особи засвідчують на документі відбитком печатки організації. Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ.
За вищевказаним способом засвідчуватись повинна кожна сторінка документа.
Також у випадку, якщо документ складається з кількох сторінок, то копії знімаються зі всіх сторінок, які потім можна засвідчити і у такий спосіб: прошити разом, напис ”Копія” ставиться на першій із прошитих сторінок, кінчики ниток має бути заклеєно клаптиком паперу так, щоб нитки виглядали з-під цього паперу. Обов’язково зверху цього паперу робиться напис: ”Пронумеровано і прошнуровано (кількість аркушів цифрою і прописом) аркушів”, вказується посада особи, яка завіряє копію, її підпис, прізвище, ініціали й дата. Все це скріплюється печаткою таким чином, щоб частина відбитку була проставлена на приклеєному клаптику паперу, а частина - на самому аркуші копії документа.
Відповідь та запитану інформацію в оригіналах чи в цифрових (електронних) факсимільних копіях (фотокопіях з оригіналів) – включно сканованих копіях документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), належно засвідчених відповідно до приписів ст.1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 4 серпня 1983 року №9779-X „Про порядок видачі та засвідчення підприємствами, установами, організаціями копій документів, що стосуються прав громадян“, який діє в Україні відповідно до ст.3 Закону України „Про правонаступництво України“, пункту 5.27 ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.07.2020 №144, просимо надати нам на електронну адресу, з якої отриманий цей лист. Ми не даємо згоди на використання будь-яких інших наших контактних даних для мети комунікації за цим листом.
Додатки додаються в окремих файлах за посиланнями:
1. Довідка про інвалідність Щербатої Н.М. серії 10 ААВ №559909 від 10.06.14 https://drive.google.com/file/d/1SJES0BY....
2. Довідка про інвалідність Щербатої А.В. серії 12 ААБ №696553 від 27.10.20 https://drive.google.com/file/d/1C3eSdY3....
3. Довідка про інвалідність померлої Щербатої Г.С. серії 10 ААВ №552837 від 30.05.14 https://drive.google.com/file/d/1LXqjv5_....
4. Свідоцтво про смерть Щербатої Г.С. серії І-АМ №500396 від 03.09.21 https://drive.google.com/file/d/1TtdkCKj....
5. Попередження ТОВ «Енера-Вінниця» від 08.09.21 №6630-1 https://drive.google.com/file/d/1iAi905h....
22.09.21
Підпис: Н.М. Щербата
Підпис: А.В. Щербата

За правилами дії міжнародних договорів, дія ст.7 Римського Статуту в Україні у період з 20 лютого 2014 року і по теперішній час визнана в ПОВНОМУ ОБСЯЗІ Постановою Верховної̈ Ради України «Про Заяву Верховної̈ Ради України "Про визнання Україною юрисдикції̈ Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської̈ Федерації̈ та керівниками терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР", які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян" від 4 лютого 2015 року №145-VIII (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/145-19).

Тут і далі застосовуються терміни Римського Статуту та їх визначення російською як мовою оригіналу.

Для целей настоящего Статута "преступление против человечности" означает любое из следующих деяний, когда они совершаются в рамках широкомасштабного или систематического нападения на любых гражданских лиц, и если такое нападение совершается сознательно.
"истребление" включает умышленное создание условий жизни, в частности лишение доступа к продуктам питания и лекарствам, рассчитанных на то, чтобы уничтожить часть населения.

"пытки" означает умышленное причинение сильной боли или страданий, будь то физических или психических, лицу, находящемуся… под контролем обвиняемого.

Статья 77 Применимые меры наказания
1. С учетом статьи 110 Суд может назначить одну из следующих мер наказания лицу, признанному виновным в совершении преступления, предусмотренного в статье 5 настоящего Статута:
a) лишение свободы на определенный срок, исчисляемый в количестве лет, которое не превышает максимального количества в 30 лет, или
b) пожизненное лишение свободы в тех случаях, когда это оправдано исключительно тяжким характером преступления и индивидуальными обстоятельствами лица, признанного виновным в его совершении.
2. Помимо лишения свободы, Суд может назначить:
a) штраф в соответствии с критериями, предусмотренными в Правилах процедуры и доказывания;
b) конфискацию доходов, имущества и активов, полученных прямо или косвенно в результате преступления, без ущерба для прав bona fide третьих сторон.

З повагою,

Щербата Наталя Михайлівна