469ДержавнеРабство
Доброго дня!
1. Державна податкова служба України (ДПС)
2. Керівнику ДПС
ю 04053, м. Київ, Львівська пл., 8, тел. 0-800-501-007, факс (044) 247-34-79, [email address], [email address], [email address]
3. Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області (ГУДПСВО)
4. Керівнику ГУДПСВО
21028, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7, тел. (0432) 59-23-10 (0432) 59-23-01,
ел. пошта [email address], [email address]
Щербата Наталя Михайлівна, людина з інвалідністю 2 групи, посвідчення водія ААЩ №000548, видане 27.04.1978р. ДАІ МВС – УВС Вінницької області
21037, м. Вінниця, житло (квартира)
Прошу підтвердити отримання цього електронного листа за призначенням відповідно до приписів ст.7 Розділу ІІІ «Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2014 №1886/5.
Я вимагаю застосування та виконання, при розгляді та вирішенні цього звернення, приписів Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод (ЄКПЛ) як національного закону та самостійного ефективного національного засобу юридичного захисту України з 03.08.1997 року та міжнародного закону України з 11.09.1997 року, а також рішень Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ) як джерел національного права.
Відповідно до закону України “Про електронні довірчі послуги”,
“Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
12) електронний підпис – електронні дані, які додаються ПІДПИСУВАЧЕМ до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ним ЯК ПІДПИС;
13) електронні дані – БУДЬ-ЯКА ІНФОРМАЦІЯ в електронній формі”.
Цей припис права означає, що вільне обрання форми, змісту та вигляду електронного підпису є виключним правом людини (підписувача), і жодний чиновник не вправі обмежувати її в цьому праві, включно не вправі визначати, яким саме має бути електронний підпис дописувача.
Відповідно до сучасної наукової енциклопедії, «На сьогодні використовують такі види Е.п.: 1) простий текстовий підпис в електронному листі; 2) активація на веб-сайті відповідного напису або встановлення в запропонованому пункті меню сайту «прапорця», що означає намір взяти на себе певні зобов’язання; 3) цифрове зображення відсканованого рукописного підпису, який приєднується до електронного документа; 4) особистий ідентифікаційний номер PIN-код (скор. від англ. Personal Identification Number — особистий номер); 5) код, що його автор повідомлення використовує для ідентифікації самого себе; 6) особистий біометричний ідентифікатор (напр., відбиток пальця чи сітківки ока); 7) електронний цифровий підпис, що створюється шляхом використання криптографічного відкритого ключа» («Фармацевтична енциклопедія»).
Цей письмовий електронний лист підписаний мною електронним (цифровим) підписом відповідно до приписів закону шляхом додавання до електронних даних, що складають текст листа, даних (інформації) в текстовій електронній формі, – а саме власноручного підпису у вигляді мого власного прізвища та ініціалів друкованими літерами такого вигляду: «Н.М. Щербата».
Цей лист містить запити на доступ до офіційних документів=публічної інформації.
Цей лист містить заяви на отримання інформації, необхідної мені для реалізації моїх прав людини.
Цей лист містить запити на доступ до моїх персональних даних та їх захист.
Цей лист містить повідомлення про порушення прав людини.
Цей лист включає звернення з метою реалізації моїх прав людини в порядку закону України «Про звернення громадян», «Про безоплатну правову допомогу» та інших законів України.
Цей лист включає звернення в порядку квазі-судової процедури з метою оскарження та захисту моїх порушених прав людини за приписами закону України «Про звернення громадян» та інших релевантних законів.
При об’єднанні кількох звернень в одному листі я керувалася приписами ст.19.1 Конституції України, яка дозволяє мені, які і будь-якій іншій людині, робити все, що прямо не заборонене законом. Оскільки жодним законом України ні прямо, ні опосередковано не заборонене об’єднання в одному документі кількох таких вимог, я користуюся своїм конституційним правом і подаю їх в одному листі.
Відповідно до ст.3 закону України «ПРО СВОБОДУ ПЕРЕСУВАННЯ ТА ВІЛЬНИЙ ВИБІР МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ», «…місце проживання – житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає…». Місцем мого проживання є житло (квартира) в м. Вінниці.
І. Факти
1. 01.11.21 від третіх осіб я випадково неофіційно дізналася про наявність у ДПС претензій до мене щодо начебто несплати податкових зобов'язань та відкриття, з цієї причини, кількох виконавчих проваджень проти мене.
2. 02.11.21 на моє звернення в ГУДПСВО мені усно повідомили про наявність трьох неотримуваних мною і невідомих мені анонімних податкових вимог від 5.11.18 №Ф-6097-17у на суму 15819,54 грн., від 16.07.19 року №Ф-6097-17у на суму 5211,36 грн., від 16.06.21 №Ф-6097-17у на суму 17857,84 грн., всього на суму 38888,74 грн., з причини начебто несплати мною як самозайнятим адвокатом, який здійснює незалежну професійну діяльність, належного до сплати ЄСВ за період 2017-2020 років. Ці податкові вимоги подані на примусове виконання до виконавчої служби, і за ними відкриті багато невідомих мені виконавчих проваджень про стягнення коштів на користь держави, на сьогодні їх начебто 4.
2.1. На прохання показати мені самі вимоги і всю переписку за ними мені відмовили, і до сьогодні я в очі не бачила жодного документу. І це при тому, що я повідомила, що є інвалідом 2 групи. Але всім до задниці, що робиться в душі людини від появи на ній нізвідки боргу в сумі її річної пенсії, а з урахуванням висмоктаних з пальця штрафів та пені – 5-річної пенсії, що людина втратила сон, що тиск зашкалює, що швидка летить до неї за швидкою. Ніхто і не думає показати документи про борг і пояснити, звідки він взявся! Хай мучиться від невідомості і стресу! Хай здихає!
2.2. Я намагалася додзвонитися також на гарячу ліні ДПС, але там можна чекати до другого пришестя: робот постійно відповідає, що всі працівник и зайняті. Їх там, певно, всього півтори живих людини працює.
3. В таких обставинах тоді ж 02.11.21 о 14.10 я подала до ГУДПСВО листа 457Борг, в якому просила скасувати мій фіктивний борг та видати довідки про його скасування по кожному актуальному виконавчому провадженню.
3.1. До сьогодні посадовці ГУДПСВО так і не спромоглися підтвердити отримання мого електронного листа, всупереч моєму проханню та наведеним мною приписам права. З огляду на анонімні різношерстні намагання підтвердити отримання інших моїх електронних листів схоже, ніхто з них в очі не бачив ні релевантного наказу МЮУ – хоча йому вже 7 років!, ні затвердженої ним спеціальної форми підтвердження отримання електронного листа. Ну ледащі вони!
4. З метою дізнатися долю мого листа, його виконавців та домовитись про зустріч з ними і взяти особисту участь в перевірці мого звернення я 03.11.21 з 8-00 до 10-30 марно намагалася додзвонитися до ГУДПСВО по всіх знайдених телефонах: схоже, там усі спілкуються між собою мобілками, а стаціонарні телефони, придбані та оплачені за народні гроші, стоять для меблів і тупо ігноряться. Відповідають ледве на 5% телефонних звернень, та й то після сотого гудка.
5. Зрозумівши очевидну даремність своїх зусиль, я вирішила особисто звернутись до ГУДПСВО, і вже біля 11-00 прибула на Хмельницьке шосе,7 до входу до ГУДПСВО. Там стояв турнікет, який загороджував вхід, і пройти можна було лише за перепустками. Охоронець пояснив, що вхід до ГУДПСВО стороннім людям заборонений на підставі внутрішньої інструкції, яку він зобов'язаний виконувати. Вхід дозволений лише працівникам ГУДПСВО. Він запропонував мені дзвонити і спілкуватися з чиновниками по внутрішньому телефону, який висів на стіні біля турнікету.
6. На мій дзвінок вийшла працівниця ГУДПСВО Кирилюк Раїса Миколаївна. Вона здійснювала мій прийом і спілкувалась зі мною прямо в передбаннику, стоячи. Їй я подала оригінал мого пенсійного посвідчення як правовстановлюючого документу посвідчення особи, при мені вона засвідчила з оригіналу вірність копії поданого мною як додаток до листа 457Борг електронного примірника цього мого посвідчення. Я попросила її надати мені доступ до зареєстрованого оригіналу мого листа 457Борг та можливість самостійно зробити його скан- та ксеро- копії. Кирилюк зразу ж відмовила в копіюванні, повідомивши, що оргтехніка встановлена на 3му поверсі, а мене в приміщення ГУДПСВО ніхто не впустить. Щодо надання мені оригіналу мого листа – вона пішла узгоджувати з керівництвом. Десь через годину повернулась і повідомила, що її керівник, начальник організаційно-розпорядчого управління Сичук Тетяна Володимирівна, заборонила надавати мені доступ до оригіналу мого листа та його копіювання, вимагаючи від мене подати ПИСЬМОВЕ звернення з такими моїми вимогами. І це при тому, що і усне звернення, з яким я звернулась до Кирилюк Р.М., і письмове, мають ОДНАКОВУ юридичну силу за приписами національного права.
7. Я намагалась також зустрітись особисто з Луценко Ольгою Владиславівною, начальником управління податкового боргу – головним виконавцем перевірки мого листа. Я зателефонувала їй по вн. тел. 1212 і попросила або пустити мене до неї в кабінет, або її спуститись з 4-го поверху донизу для зустрічі зі мною. Я пояснила, що хочу взяти участь в перевірці мого звернення, особисто спілкуватись з нею та з кожним виконавцем по моєму листу, знайомитись з оригіналами документів моєї облікової справи, податкових вимог на моє ім'я, мого листа та УСІХ документів, створених в ході перевірки скарги, і скопіювати їх. Луценко О.В. тут же категорично відмовила мені в усіх моїх вимогах, не вийшла до мене в передбанник зі свого зручного кабінету, і пояснила, що ГУДПСВО є РЕЖИМНИМ ОБ’ЄКТОМ, всередину мене ніхто не впустить, до участі в перевірці листа мене також не допустять, ніяких оригіналів і навіть копій документів не дадуть – я отримаю лише кінцеву відповідь, строк для підготовки якої встановлений 16.11.21.
8. Біля 2-х годин, приблизно до 13-00, я перебувала в передбаннику ГУДПСВО. Там знаходились лише 2 стільці, стола не було. Я не мала місця для своїх записів, і мусила вести їх, поклавши папір на верхню площину турнікету. Мене постійно шпиняли прохожі працівники ДПС, що я заважаю їм прикладати перепустку до електронного табло турнікету. Я дійсно їм заважала, хоча й вони мені заважали, – але в мене не було вибору. А крізь вікно видно було, як через шлагбаум у двір заїжджали і виїжджали мільйонні службові іномарки ДПС, цинічно демонструючи зверхність та нерівність патриціїв-податківців з народом-рабами, і на що йдуть гроші платників податків. І це при тому, що є сто судових рішень про визнання незаконною прибудови цього передбанника та її примусове знесення! Минають роки і десятиліття, а прибудова стоїть і діє, плюючи в лице всьому народу. Чому її не зносять? І чому ніхто не сидить за це в буцигарні?
9. Від такого насилля, суцільної зневаги та відношення як до безправного раба у мене різко погіршився стан і так неміцного здоров'я. Врешті-решт, охоронець викликав мені карету екстреної, і вона завезла мене в лікарню для надання негайної медичної допомоги.
10. Трохи оговтавшись, наступними днями я чисельну кількість разів вкотре намагалася особисто зустрітися з кожним виконавцем, взяти участь в перевірці моєї скарги та отримати доступ до оригіналів усіх релевантних документів, включно до усіх документів з перевірки мого листа, що є також публічною інформацією та моїми персональними даними. Але даремно:
10.1. Я зателефонувала до Бондара Ігоря Алімовича, і просила особистої зустрічі з ним, забезпечення моєї участі в перевірці мого звернення, надання доступу до оригіналів усіх первинних документів та документів з перевірки листа та їх копіювання. Бондар І.А. відмовив в усіх моїх вимогах і запропонував звертатись до тих виконавців мого листа, хто має доступ до первинних документів.
10.2. Я зателефонувала до Лучицького Олександра Григоровича, 556704 з тими ж проханнями, і додатково просила надати копію вже створеного на той час запиту на інший підрозділ ГУДПСВО, але отримала черговий відлуп. Та ще й футбол – звертайтесь до керівництва. Пізніше він навіть заборонив своїм підлеглим виходити в ЦОП для зустрічі зі мною та надання мені консультацій, мотивуючи ковідом.
10.3. Я звернулась і до керівництва – Зоря Ігоря Анатолійовича, 592346, начальника управління адміністрування – другого виконавця перевірки мого листа, і просила особистої зустрічі, забезпечення моєї участі в перевірці мого звернення кожним причетним виконавцем, надання доступу до оригіналів усіх первинних документів та документів з перевірки листа та їх копіювання. Я також поскаржилася йому на зловживання підлеглого Лучицького О.Г. і просила поновити мої порушені права та забезпечити виконання Лучицьким О.Г. моїх правомірних вимог. Ігор Анатолійович так само, як і інші, в усьому мені відмовив.
10.4. Я зателефонувала до юриста Жуковської Наталі Юріївни, тел.592347, і просила особистої зустрічі, забезпечення моєї участі в перевірці мого звернення, надання доступу до оригіналів усіх первинних документів та документів з перевірки листа та їх копіювання. На що отримала відповідь, що вона не має доступу до первинних документів, і не має повноважень на уможливлення моєї участі в перевірці мого листа та забезпечення такої участі. Більше того, Жуковська Н. Ю. звинуватила мене в тому, що, претендуючи на участь в перевірці власного звернення, насправді я хочу дивитись, як працюють працівники самої ДПС, ПЕРЕВІРЯТИ їх діяльність. І хоча таке звинувачення на мою адресу є шизоїдним, насправді громадський контроль за діяльністю влади шляхом прямого моніторингу (спостереження) за здійсненням чиновниками своїх повноважень є абсолютно правомірним. Це, мабуть, невідомо пані Жуковській Н.Ю.
10.5. Я зателефонувала Світлані Валентинівні Мартинюк, 556709, і просила забезпечення моєї участі в перевірці мого звернення, надання доступу до оригіналів усіх первинних документів та документів з перевірки листа та їх копіювання. Світлана Валентинівна відповіла, що питання виходять за межі її компетенції, і запропонувала вирішувати їх з начальством.
10.6. Я зателефонувала Павлюк Ларисі Олександрівні, 592354, і просила особистої зустрічі, забезпечення моєї участі в перевірці мого звернення, надання доступу до оригіналів усіх первинних документів та документів з перевірки листа та їх копіювання. Отримала чергову відмову в усіх вимогах.
11. Слід додати, що усі посадовці, до кого я зверталася, – навіть юрист, вперше чули про моє законне право на особисте спілкування з перевіряючими та на участь в перевірці звернення. Деякі з них навіть відкривали закон і кілька разів з недовірою перечитували норму, на яку я посилалася. Схоже, в ГУДПСВО НІКОЛИ не застосовували цей припис права на практиці, хоча він існує вже 25 років.
12. Вже дев'ять днів я живу як в страшному сні. Протягом цих дев'яти днів поспіль УСІ відповідні посадовці ГУДПСВО свавільно і насильно, проти моєї волі, не допускають мене як людину з інвалідністю до приміщення ГУДПСВО, що є народною власністю, для участі в перевірці моєї скарги, свавільно і насильно, проти моєї волі, не допускають мене до матеріалів перевірки моєї скарги та інших дюокументів, свавільно і насильно, проти моєї волі, не допускають мене до особистого надання пояснень перевіряючим. При цьому вони переслідують особистий та службовий корупційний інтерес у вигляді приховання маси зловживань – власних та/чи співробітників, вчинених шляхом накладення на мене неадекватних сум неіснуючих податкових зобов'язань, та протиправного ухилення винних в цьому від законної відповідальності. Вже дев'ять днів мене мучить невідомість. Вже дев'ять днів я перебуваю в стані страшного психологічного стресу, який посилює та примножує кожну з моїх чисельних хвороб. Тиск від нервового напруження зашкалює так, що я мушу щодня в 3-5 разів збільшувати призначену лікарем дозу гіпотензивних препаратів. Вже дев'ять ночей я не сплю через підвищений рівень нервозності та постійно підвищений тиск. На фоні нервового напруження та підвищеного тиску я страждаю від сильного серцевого болю. Нервове загострення порушення роботи шлунково-кишкового тракту призвело до страшних болів в животі, внаслідок чого мені важко навіть ходити. Через дикі нервові мігрені я втратила координацію рухів, і більшість часу мушу проводити на постільному режимі. В мене розпочалась сильна депресія. Повилазила купа інших старих болячок, які до пори сиділи в стані компенсації, а тепер попіднімали голови.
ІІ. Аргументи
13. За приписами національного права, БУДЬ-ЯКЕ порушення закону України «Про звернення громадян» кваліфікується як адміністративне, «напівкримінальне» правопорушення, жертвою якого є не лише потерпілий, а все суспільство, і тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб в доход держави від 425 до 850 грн. та судові витрати за КОЖНЕ таке порушення, а за КОЖНЕ повторне протягом року – від 1 020 до 1 060 грн. або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин. Окрема майнова відповідальність наступає і перед потерпілим. Це означає, що ГУДПСВО та КОЖЕН з чиновників, що бере участь в перевірці мого звернення, ВЖЕ припустилися щонайменше 3х таких порушень моїх прав при розгляді мого звернення:
13.1. брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
13.2. особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу,
13.3. знайомитися з матеріалами перевірки.
14. За приписами національного права, КОЖНЕ порушення закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме: ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, тягне адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу на посадових осіб в доход держави від 425 до 850 грн. та судові витрати за КОЖНЕ таке порушення, а за КОЖНЕ повторне протягом року – від 1 020 до 1 060 грн. або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин.
15. За приписами національного права, КОЖНЕ порушення у формі недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних, що призвело до порушення прав суб’єкта персональних даних, тягне адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу на посадових осіб в доход держави від 5 100 до 17 000 грн. та судові витрати за КОЖНЕ таке порушення, а за КОЖНЕ повторне протягом року – від 17 000 до 34 000 грн.
16. За приписами національного права, КОЖНЕ порушення законів України «Про звернення громадян», "Про доступ до публічної інформації", «Про захист персональних даних» тягне дисциплінарну відповідальність КОЖНОГО порушника. Припис права про застосування дисциплінарної відповідальності є імперативним, тобто, ОБОВ'ЯЗКОВИМ. Це означає, що КОЖЕН з чиновників, що бере участь в перевірці мого звернення, ВЖЕ припустився цілої низки наведених вище порушень моїх прав, і має ОБОВ'ЯЗКОВО бути притягнутим до дисциплінарної відповідальності за кожне з них.
17. Всі національні процедури адміністративного оскарження порушень прав людини, включно в порядку закону України «Про звернення громадян», визнані ефективними національними засобами юридичного захисту прав людини. Це означає, що процедури такого оскарження рівноцінні судовому розгляду оскаржень. На такі квазі-судові процедури з 03.08.1997 року поширюються усі гарантії забезпечення державою кожному його прав людини, прописані як в самій Конвенції як в національному законі, так і в практиці ЄСПЛ як джерелі національного права – і матеріальні, і процедурні, включно гарантії справедливого суду, передбачені ст.6 ч.1 ЄКПЛ. Наріжним каменем принципу справедливого суду (і не тільки) є принцип процесуальної справедливості, який є обов'язковим до застосування на кожному робочому місці, і в кожного чиновника він має від зубів відскакувати, навіть розбуди його серед ночі. Схоже, ніхто з чиновників ГУДПСВО, до яких я зверталася, навіть гадки не має, що це за принцип, і з чим його їдять. Так само не знають і інших принципів справедливого правосуддя, ОБОВ'ЯЗКОВИХ до застосування НЕЗАЛЕЖНО від РЕЗУЛЬТАТІВ судового розгляду: 1) права бути поінформованим про свої права, 2) брати участь в судовій перевірці своїх скарг та в їх 3) розгляді, 4) отримувати усі матеріали справи і 5) мати доступ до їх оригіналів, 6) давати усвідомлені пояснення 7) незаангажованому суду і 8) бути почутим судом, 9) задавати запитання опоненту та 10) отримувати відповіді на них, 11) користуватись допомогою адвоката, 12) отримати 13) в розумний строк 14) мотивоване 15) рішення суду, яке підлягає офіційному 16) оприлюдненню для суспільства і 17) може бути оскарженим, на 18) притягнення до законної відповідальності (включно кримінальної) винного та на 19) отримання справедливої сатисфакції тощо. І обов'язком ВЛАДИ (в цій ситуації – ГУДПСВО та його чиновників) є забезпечити кожному під час провадження за його скаргою, включно мені, безумовну реалізацію на практиці усіх гарантій справедливого суду. Порушення цих гарантій тягне відповідальність за ст.6 ч.1 ЄКПЛ, а, оскільки вони вчинені проти мене як людини з інвалідністю – в сукупності зі ст.14 ЄКПЛ.
18. Усі чиновники ГУДПСВО, які зневажили принципи справедливого суду під час перевірки мого листа, діяли ultra vires, тобто, поза повноваженнями, свавільно, зловжили службовими повноваженнями в інтересах свого працедавця, колег та/чи в своїх особистих, і тим самим збільшили кількість порушень моїх прав і моїх страждань, рівень моєї жертовності, що вважається окремим порушенням прав людини і кваліфікується як віктимізація жертви зловживання владою. Їх дії в статусі службових осіб поєднані з насильством і обманом щодо мене. Усі ці чиновники діяли злагоджено, керовано і цілеспрямовано для навмисного усвідомленого усунення мене від перевірки мого листа – дуже схоже на узгоджену діяльність організованої злочинної групи, яка переслідує свій прихований злочинний інтерес. Усі ці чиновники застосували сталінський метод «тройки», коли без слідства та суду відбирали людське життя, а тепер тими ж методами відбирають людську власність. Вони поставили «железный занавес» між народом і собою, утримуючи в такий спосіб народ в рабстві безправ'я.
18.1. Рабство – це насильницьке підпорядкування однієї людини іншою або однієї групи людей іншою групою людей.
Юридичну дефініцію «рабство» ввела ратифікована Україною 27.01.1959 року Конвенція ООН про рабство від 25 вересня 1926 року: «1.1. Рабство есть состояние или положение человека, над которым осуществляются атрибуты права собственности или некоторые из них».
Рабство заборонене і є МІЖНАРОДНИМ ЗЛОЧИНОМ. Існують критерії визначення сучасного рабства, і кожен окремий критерій є показником рабського стану.
Світова громадськість розробила певні критерії визначення сучасного рабства, зокрема:
- Діяльність людини контролюється іншими особами за допомогою насильства або погроз його застосування.
- Людина знаходиться в певному місці і займається певною діяльністю не по своїй волі, а також позбавлена можливості змінити ситуацію за власним бажанням.
- За свою роботу вона або взагалі не отримує платню, або отримує мінімальну оплату, що не покриває її потреб на захист, повноцінне харчування, оздоровлення, лікування, освіту тощо.
- Людину проти волі позбавляють її прав, насильне безправ'я.
За даними Міжнародної організації з міграції, такі форми рабства, як примусова праця, торгівля людьми, трудове рабство поширені в світі, і є в Україні. Форма рабства, коли людина за свою роботу отримує мінімальну оплату праці, а потім і пенсію як відкладену зарплату, що не покриває її потреб на захист, повноцінне харчування, оздоровлення, лікування, освіту тощо, відома, мабуть, в кожному населеному пункті країни. А от про державне рабство у формі безправ'я, коли людину проти її волі насильно позбавляють її природних та писаних прав, у нас говорити не модно, хоча ця ознака утримання в рабстві зустрічається, мабуть, найчастіше в стосунках українського чиновника з людиною. Саме таку форму утримання в рабстві застосовують в даний час до мене чиновники ГУДПСВО. Такі їх дії щодо мене як людини з інвалідністю тягнуть відповідальність за ст.4 ч.1 в сукупності зі ст.14 ЄКПЛ.
19. За приписами національного права, в редакції до 13.05.2014 року (з урахуванням приписів ст.22.3 Конституції України), зловживання владою або службовим становищем як умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
20. За приписами національного права, пряме чи непряме обмеження прав громадян за ознакою інвалідності або іншими ознаками кваліфікується як кримінальна дискримінація і тягне кримінальну відповідальність за такі дії, вчинені організованою групою осіб, у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
21. Будь-яке порушення прав людини вважається зневажливим поводженням з нею, передбаченим ст.3 ЄКПЛ, гарантію не бути підданим якому надає держава. Якщо ж скоєне досягає значного рівня, а саме умисне заподіяння за попередньою змовою групою осіб сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом будь-яких насильницьких дій, це називається тортурами, тягне відповідальність за найвищий з трьох рівнів порушень ст.3 ЄКПЛ – катування (в моєму випадку – в сукупності зі ст.14 ЄКПЛ, з дискримінацією за ознакою інвалідності), а також складають кримінальний злочин фізичного чи психологічного катування і тягнуть покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
22. За приписами права прав людини, кожне допущене щодо мене як людини з інвалідністю порушення моїх прав людини тягне відповідальність:
23. права на справедливий суд – за ст.6 ч.1 ЄКПЛ;
24. на доступ до матеріалів моєї справи та моїх персональних даних – за ст.8 ЄКПЛ;
25. не бути підданою тортурам – за ст.3 ЄКПЛ;
26. не утримуватись в рабстві – за ст.4 ч.1 ЄКПЛ;
27. не бути дискримінованою за ознакою інвалідності – за ст.14 ЄКПЛ, яка діє в сукупності з кожною наведено вище статтею ЄКПЛ.
28. В сукупності всі ці факти та аргументи означають, що сумарні дії усіх чиновників ГУДПСВО, долучених до прийняття та перевірки моєї скарги, складають:
28.1. низку дисциплінарних порушень моїх як людини з інвалідністю прав людини на звернення, на інформацію, на захист персональних даних, на справедливий суд, не бути дискримінованою, не бути підданою тортурам, не утримуватись в рабстві;
28.2. низку адміністративних («напівкримінальних») порушень моїх як людини з інвалідністю прав на дотримання закону України «Про звернення громадян»;
28.3. низку адміністративних («напівкримінальних») порушень моїх як людини з інвалідністю прав на доступ до інформації;
28.4. низку адміністративних («напівкримінальних») порушень моїх як людини з інвалідністю прав на захист моїх персональних даних;
28.5. низку цивільно-правових порушень моїх як людини з інвалідністю прав людини, гарантованих ст.ст.3, 4 ч.1, 6 ч.1, 8 ЄКПЛ – усі в сукупності зі ст.14 ЄКПЛ;
28.6. сукупні кримінальні злочини, вчинені організованою злочинною групою конкретних службових осіб ГУДПСВО, у формі мого навмисного психологічного та фізичного катування, навмисного корупційного зловживання владою, навмисної дискримінації мене за ознакою інвалідності, навмисного утримання мене в державному рабстві безправ'я.
ІІ. Повідомлення
29. Повідомляю ДПС, ГУДПСВО та їх керівників про наведені факти порушень для вжиття, ЗА ВЛАСНОЮ ІНІЦІАТИВОЮ, заходів реагування з метою усунення цих порушень та унеможливлення їх та подібних в майбутньому.
ІІІ. Вимоги
А. В порядку звернення
Щодо застосування заходів індивідуального характеру (restitutio in integrum)
Заходами індивідуального характеру є заходи, які вживаються державою з метою припинення встановленого порушення та відновлення правового становища заявника настільки, наскільки це можливо, до того ж стану, в якому воно перебувало до порушення Конвенції (restitutio in integrum).
30. Прошу НЕГАЙНО:
30.1. Забезпечити реалізацію на практиці усіх моїх прав людини, включно на справедливий суд при перевірці та розгляді моєї скарги 457Борг, в першу чергу:
30.1.1. повідомити мені персональний склад усіх працівників ГУДПСВО, задіяних в перевірці та розгляді моєї скарги, включно прізвища, імена та по-батькові, повні назви посад та структурних підрозділів, їх службові телефони та службові електронні адреси;
30.1.2. надати мені інформацію про усі мої права під час перевірки та розгляду моєї скарги;
30.1.3. допустити мене до перевірки моєї скарги та забезпечити мою участь у всіх етапах перевірки;
30.1.4. надати мені доступ до оригіналів всіх документів моєї облікової справи та всіх матеріалів з перевірки моєї скарги, з можливістю їх копіювання;
30.1.5. надати мені належно засвідчені паперові та електронні (цифрові) факсимільні копії (фото з оригіналів) моєї облікової справи та всіх матеріалів з перевірки моєї скарги;
30.1.6. надати мені можливість особистого спілкування з кожним перевіряючим;
30.1.7. надати мені можливість брати участь в розгляді моєї скарги;
30.1.8. надати мені належно засвідчені паперові та електронні (цифрові) факсимільні копії (фото з оригіналів) всіх матеріалів з розгляду моєї скарги;
30.1.9. за наслідками розгляду скарги ухвалити мотивоване РІШЕННЯ і вручити його мені;
30.1.10. оприлюднити для суспільства на офіційному сайті ГУДПСВО ухвалене за наслідками розгляду скарги рішення як акт індивідуальної дії щодо мене;
30.1.11. надати мені письмову відповідь на мою скаргу;
30.1.12. забезпечити усі інші мої права людини щодо перевірки та розгляду моєї скарги.
30.2. Провести службове розслідування усіх наведених тут фактів та надати мені належно засвідчені паперові та електронні (цифрові) копії (фотокопії з оригіналів) усіх його матеріалів.
30.3. На час проведення службового розслідування відсторонити від виконання службових обов'язків усіх задіяних в перевірці моєї скарги посадових осіб ГУДПСВО та Сичук Тетяну Володимирівну.
30.4. Притягти до встановленої законом відповідальності кожну посадову особу ГУДПСВО за кожне допущене порушення моїх прав.
30.5. Матеріали проведеного службового розслідування передати до ДБР для перевірки наведених фактів на предмет наявності в них ознак кримінально караних дій та притягнення винних до кримінальної відповідальності.
30.6. Надати мені належно засвідчені паперові та електронні (цифрові) копії (фотокопії з оригіналів) усіх рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення моїх прав усіх винних посадових осіб ГУДПСВО та копії усіх документів, поданих до правоохоронних органів.
30.7. Перевірку та розгляд цієї скарги провести за моєї участі.
Щодо встановлення порушень ЄКПЛ:
31. Прошу ДПС та ГУДПСВО як квазі-судові органи встановити порушення моїх прав людини, гарантованих ЄКПЛ, а саме:
31.1. Ст. 3 в сукупності зі ст.14 ЄКПЛ, порушення мого як особи з інвалідністю права не бути підданою катуванню, за 9-денне навмисне узгоджене психологічне та фізичне катування мене невідомістю та недопуск до перевірки моєї скарги та її матеріалів.
31.2. Ст.4 ч.1 в сукупності зі ст.14 ЄКПЛ, порушення мого як особи з інвалідністю права не утримуватись в рабстві, за рабство безправ'я щодо мене у формі протиправного недопуску мене до усіх приміщень ГУДПСВО, протиправного недопуску мене до участі в перевірці моєї скарги, протиправного недопуску мене до матеріалів моєї облікової справи та матеріалів з перевірки моєї скарги.
31.3. Ст.6 ч.1 в сукупності зі ст.14 ЄКПЛ, порушення права на справедливий суд та дискримінацію, за недопуск мене як особи з інвалідністю до перевірки моєї скарги та за незабезпечення моєї участі в такій перевірці.
31.4. Ст.8 ч.2 в сукупності зі ст.14 ЄКПЛ, порушення права на приватне життя та дискримінацію, за ненадання мені як особі з інвалідністю матеріалів моєї облікової справи та матеріалів з перевірки моєї скарги.
Щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди
32. Кожним з вчинених щодо мене порушень мені завдана моральна шкода.
32.1. У справі ЄСПЛ Kudla v. Poland, Кудла проти Польщі, №30210/96, від 26/10/2000, http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-58920, http://www.refworld.org.ru/pdfid/555ef6c..., Суд вказав:
«157. Как неоднократно отмечал Европейский суд, статья 13 Конвенции гарантирует наличие в национальной правовой системе средства правовой защиты, обеспечивающего на национальном уровне защиту конвенционных прав и свобод в любой форме. Таким образом, статья 13 Конвенции требует предоставления внутригосударственного средства правовой защиты, позволяющего рассмотреть по существу "обоснованную жалобу" на нарушение Конвенции и предоставить соответствующую компенсацию (см., среди прочих источников, упоминавшееся выше Постановление Европейского суда по делу "Кайя против Турции").
Объем обязательств Договаривающихся государств по статье 13 Конвенции варьируется в зависимости от характера жалобы заявителя; но средство правовой защиты, требуемое статьей 13 Конвенции, должно быть "эффективным" как на практике, так и на законодательном уровне (см., например, Постановление Большой палаты Европейского суда по делу "Ильхан против Турции" ({Ilhan} v. Turkey), жалоба №22277/93, §97, ECHR 2000-VII).
"Эффективность" "средства правовой защиты" по смыслу статьи 13 Конвенции не зависит от определенности благоприятного для заявителя исхода. Так же "орган", указанный в данной норме, не обязательно должен быть судебным; но, если он не является судебным, его полномочия и предоставляемые им гарантии имеют существенное значение при определении того, является ли эффективным данное средство правовой защиты. Кроме того, даже если какое-либо одно средство правовой защиты не соответствует требованиям статьи 13 Конвенции в полном объеме, им может соответствовать совокупность предусмотренных национальным законодательством средств (см., среди прочих источников, Постановление Европейского суда по делу "Сильвер и другие против Соединенного Королевства" (Silver and Others v. the United Kingdom) от 25 марта 1983 г., Series A, N 61, p. 42, §113; Постановление Европейского суда по делу "Чахал против Соединенного Королевства" (Chahalv. the United Kingdom) от 15 ноября 1996 г., Reports 1996-V, pp. 1869 - 1870, §145)».
32.2. У справі ЄСПЛ Странніков проти України, заява №49430/99, рішення від 03.05.2005, http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/980_..., Суд вказав:
«45. Заявник вимагає 7450 євро у якості відшкодування моральної шкоди, якої він зазнав через тривалість основного провадження та 7450 євро - через тривале невиконання рішення від 25 вересня 2001 року.
47. Суд підкреслює, що єдиною підставою для надання справедливої сатисфакції є тривалість основного провадження. Він вважає, що заявник зазнав моральної шкоди, але сума, яка вимагається в якості відшкодування моральної шкоди, є надмірною (див. рішення у справі "Ернестіна Зулло проти Італії", N64897/01, пункт 26, від 10 листопада 2004 року). Ухвалюючи по справедливості відповідно до статті 41, Суд присуджує заявнику 2000 євро».
32.3. Рішенням від 27.07.2004 р. по справі "Ромашов проти України" (Заява №67534/01) (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/980_...) ЄСПЛ присудив заявнику на відшкодування моральної шкоди 3 000 євро за тривале невиконання майнового квазі-судового рішення, хоча заявник не надав жодного документу на підтвердження цих своїх вимог. Суд врахував той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, яка не може бути відшкодована шляхом лише констатації судом факту порушення.
32.4. У справі ЄСПЛ «Nedayborshch v. Russia (Недайборщ проти Російської Федерації)» №42255/04 від 01.07.2010 (http://echr.ketse.com/doc/42255.04-en-20...) Суд вказав на таке:
«37. Европейский Суд вновь отмечает свою неизменную позицию в отношении того, что заявитель не обязан представлять какие-либо доказательства наличия понесённого им морального вреда (см., среди множества иных источников, Постановление Европейского Суда от 15 октября 2009г. по делу «Антипенков против Российской Федерации) (Antipenkov v. Russia), п.82, жалоба №33470/03; Постановление Европейского Суда от 14 февраля 2008 г. по делу «Пшеничный против Российской Федерации» (Pshenichnyy v. Russia), п.35, жалоба №30422/03; Постановление Европейского Суда по делу «Гарабаев против Российской Федерации» (Garabayev v. Russia), п.113, жалоба №38411/02, ЕСПЧ 2007-VII (извлечения); а также Постановление Европейского Суда от 1 июня 2006г. по делу «Гридин против Российской Федерации» (Gridin v. Russia), п.20, жалоба №4171/04)».
32.5. У справі «Скордіно та інші проти Італії» (№1) («Scordino and others v. Italy» (№1)), скарга №36813/97, Велика Палата ЄСПЛ в рішенні від 29.03.2006 року (http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-72925, http://docs.pravo.ru/document/view/19382...), оцінюючи розмір присудженої заявникам національними судами моральної шкоди, серед іншого, вказала на таке:
«213. Даже если метод произведения расчётов, предусмотренный во внутригосударственном законодательстве, точно не соответствует установленным Европейским судом критериям, то анализ прецедентной практики Европейского суда должен предоставлять апелляционным судам возможность назначать суммы компенсаций, которые не являются необоснованными по сравнению с компенсациями, присуждаемыми Европейским судом в аналогичных случаях.
214. Что касается размера присуждённой компенсации, то компенсация в размере 2 450 евро за просрочку выплаты денежных сумм за три года шесть месяцев представляет собой расчёт по ставке в 700 евро за год задержки, то есть 175 евро на каждого заявителя. Европейский суд отметил, что данная сумма составляет около 10% той суммы, которую Европейский суд обычно присуждал в подобных делах против Италии. Европейский суд заявил, что этот фактор сам по себе приводит к результату, который является явно необоснованным в соответствии с его прецедентным правом...
215. В заключение и принимая во внимание факт несоблюдения властями Италии различных требований, Европейский суд счёл, что компенсация являлась недостаточной. Так как второе условие - соразмерное и достаточное возмещение - не было выполнено, Европейский суд счёл, что заявители по настоящему делу вправе утверждать, что являлись "жертвами" нарушения требования о "разумном сроке" судебного разбирательства.
272. …Европейский суд счёл, что вследствие отсутствия внутренних средств правовой защиты он мог присудить заявителям компенсацию в размере 24 000 евро. Европейский суд отметил, что апелляционный суд присудил заявителям 2 450 евро, что составляет около 10% той суммы, какую присудил бы им Европейский суд. По мнению Европейского суда, данный фактор сам по себе ведёт к результату, который явно необоснован в свете критериев, установленных в его прецедентном праве».
32.6. Наведені витяги з рішень ЄСПЛ яскраво демонструють множинні колізії між національним та європейським правом про відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Оскільки право ЄКПЛ має перевагу над національним, я вважаю, шо квазі-судовий орган має застосувати вказане право в цій справі, а відтак, стягнути шкоду за кожним визнаним фактом порушення ЄКПЛ в розмірах, співрозмірних з присудженими ЄСПЛ в подібних справах.
32.7. Зазвичай ЄСПЛ стягує на користь жертви порушення за катування від 3 000 євро і більше; за порушення права на справедливий суд від 1 000 євро і більше; за ненадання інформації – від 500 євро і більше за кожен факт порушення.
32.8. Прошу ДПС та ГУДПСВО як квазі-судові органи стягнути на мою користь солідарно з усіх винних в порушенні моїх прав посадових осіб ГУДПСВО моральну шкоду у встановлених ЄСПЛ розмірах в аналогічних справах в сукупній сумі 8 000 євро та усі податки та банківські витрати, що можуть бути стягнуті з цієї суми, в 3-місячний строк в гривні по курсу НБУ на день платежу. При прострочці прошу стягнути додатково щоденну пеню в розмірі кредитної ставки Центробанку плюс 3 відсоткові пункти або подвійної облікової ставки НБУ плюс 3 відсоткові пункти.
Б. Про надання первинної правової допомоги
33. Прошу надати мені в розумний строк, але не пізніше встановленого законом граничного строку, первинну правову допомогу у вигляді складення та надсилання на електронну адресу, з якої отриманий цей лист, текстів скарг (проектів) від мого імені в порядку закону України «Про звернення громадян» на адресу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про повноаспектний захист моїх прав від викладених тут протиправних дій щодо мене, зокрема, для складення та подання суду протоколів про вчинення КОЖНОЮ винною посадовою особою ГУДПСВО
33.1. УСІХ адміністративних порушень закону України «Про звернення громадян»,
33.2. УСІХ адміністративних порушень закону України "Про доступ до публічної інформації", у формі а) ненадання інформації та/чи несвоєчасного надання інформації б) неправомірної відмови в наданні інформації;
33.3. УСІХ адміністративних порушень правил обробки моїх персональних даних.
В проекти скарг прошу включити дані про мене як жертву (потерпілу) та свідка вчинених правопорушень, про завдання мені майнової та немайнової шкоди та вимоги про відшкодування шкоди.
34. Прошу надати мені в розумний строк, але не пізніше встановленого законом граничного строку, первинну правову допомогу у вигляді складення та надсилання на електронну адресу, з якої отриманий цей лист, текстів скарг (проектів) від мого імені в порядку закону України «Про звернення громадян» на адресу 1) ДПС та 2) керівника ДПС про повноаспектний захист моїх прав від викладених тут порушень моїх прав людини ГУДПСВО та його посадовими особами.
В проекти скарг прошу включити дані про мене як жертву та свідка вчинених правопорушень, про завдання мені майнової та немайнової шкоди та вимоги про відшкодування шкоди.
35. При цьому кожну скаргу на кожного одного адресата про кожен окремий факт порушень з оскарженням однієї оскаржуваної особи прошу викласти у формі окремого документу – і всі проекти скарг прошу надати мені в розумний строк.
36. Прошу не пізніше наступного дня з моменту отримання цього звернення повідомити мені на електронну адресу, з якої отриманий цей лист, посаду(и), прізвище(а), ім’я та по-батькові, контактні службові телефони та контактні службові електронні адреси посадової(их) особи(іб) ДПС та ГУДПСВО, кому буде доручено надання мені первинної правової допомоги у формі складення проектів запитаних мною скарг для прямої тематичної комунікації та подання, при потребі, додаткових доказів.
37. При неможливості надання мені запитаної правової допомоги прошу ДПС та ГУДПСВО негайно сплатити мені компенсацію в сумі вартості неотриманих (ненаданих) публічних послуг – середньоринкову вартість складення скарг адвокатом для уможливлення своєчасного залучення для цієї праці адвоката як альтернативного способу отримання мною потрібної правової допомоги, з додаванням 1% банківської комісії зі сплаченої суми, а також суму будь-якого податку, що може бути стягнутий з цих сум.
38. За офіційними нормативами часу, які застосовуються для праці публічних адвокатів при виконанні аналогічних завдань, на 1 позов/скаргу/ витрачається 8-14 год. За відкритими даними, мінімальна вартість 1 год. праці адвоката складає від 50% актуального прожиткового мінімуму для працездатних, затвердженого законом про поточний бюджет (листопад 2021 року – 2 379 грн). Орієнтовна мінімальна вартість складення адвокатом звернень, заяв тощо станом на лютий-березень 2018 року складає від 500 грн./сторінку, з наступним її коригуванням пропорційно зміні мінімальної вартості 1 години праці адвоката. Прожитковий мінімум для працездатних в березні 2018 року склав 1 762 грн. Зазвичай середній об’єм мотивованої, з посиланням на джерела права, скарги про повноаспектний захист прав людини складає від 6-8 сторінок. Це означає, що мінімальна вартість подібної скарги, відкоригована станом на листопад 2021 року, складатиме не менше 5 400-9 400 грн. В такому випадку середня вартість створеної адвокатом однієї якісної скарги складатиме не менше 7 000 грн. за одну скаргу.
В. Про надання інформації
39. Відповідно до ст.ст.8, 10 Європейської Конвенції про захист прав людини, ст.ст.1, 2, 6 Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів, що діє як національний закон з 11.06.20, ст.ст.32, 34.2 Конституції України, законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», «Про звернення громадян», прошу надати мені інформацію, необхідну для реалізації моїх прав людини; мої персональні дані; офіційні документи=публічну інформацію, включно про себе, ЩО СТАНОВИТЬ СУСПІЛЬНИЙ ІНТЕРЕС (є суспільно-необхідною інформацією), необхідну мені для виявлення порушень прав людини, зловживання владою, ризиків для здоров'я людей, і яку я маю намір оприлюднити для суспільства, а саме:
39.1. Загальну кількість скарг, в розрізі місяців, отриманих та окремо розглянутих ДПС та окремо ГУДПСВО в 2021 році.
39.2. Загальну кількість скарг, в розрізі місяців, перевірених ДПС та окремо ГУДПСВО в 2021 році за участі в перевірці заявника.
39.3. Перелік усіх посадових осіб ГУДПСВО, задіяних в перевірці моєї скарги 457Борг. Прошу навести їх прізвища, імена та по-батькові, назви посад, місця проживання та домашні адреси.
Ці дані необхідні мені в інтересах прав людини.
40. Належно засвідчені паперові та електронні (цифрові) факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) моєї облікової податкової справи та матеріалів перевірки моєї скарги 457Борг.
41. Належно засвідчені паперові та електронні (цифрові) факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) усіх нарахувань мені ЄСВ за 2017-2020 роки.
42. Належно засвідчені паперові та електронні (цифрові) факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) усіх надісланих мені податкових вимог та докази фактів, дат, способів їх вручення чи повернення.
43. Належно засвідчені паперові та електронні (цифрові) факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) усіх документів щодо мене, надісланих до ДВС.
44. Належно засвідчені паперові та електронні (цифрові) факсимільні копії усіх документів щодо мене, отриманих з ДВС.
45. Вхідний реєстраційний номер та дату вхідної реєстрації цього листа.
46. Належно засвідчену факсимільну копію (фотокопію оригіналу) цього листа, з реквізитами його вхідної реєстрації.
47. Відповідь на це звернення потребує звичайної перевірки і не потребує додаткової. За приписами права, таке звернення розглядається та вирішується НЕВІДКЛАДНО, тобто, в день його надходження, а при потребі значного часу для його вирішення (що нерелевантно для цього звернення) розпочаті невідкладно розгляд та вирішення такого звернення завершуються не пізніше 15 днів. Розумний строк вирішення цього мого листа обліковується хвилинами.
48. За приписами права, звернення особи, яка має пільги, розглядається та вирішується позачергово. Я є людиною з інвалідністю 2 групи, тому прошу розглянути та вирішити це звернення позачергово.
48.1. У зв'язку з наведеним, прошу вирішити моє звернення, задовольнити його та надати мені відповідь та запитані документи негайно.
Відповідно до ст.7 закону України «Про інформацію»: «2. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом».
Роз'яснюю, що відповідно до ст.1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 4 серпня 1983 року №9779-X „Про порядок видачі та засвідчення підприємствами, установами, організаціями копій документів, що стосуються прав громадян“ (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1983, N32, ст.492) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v977...), який до сьогодні діє в Україні відповідно до статті 3 Закону України „Про правонаступництво України“ як такий, що не суперечить законодавству України,
«Президія Верховної Ради СРСР п о с т а н о в л я є: 1. Встановити, що державні і громадські підприємства, установи й організації видають за заявами громадян копії документів, які виходять від цих підприємств, установ і організацій, якщо такі копії необхідні для вирішення питань, що стосуються прав і законних інтересів громадян, які звернулися до них. Копії документів видаються на бланках підприємств, установ і організацій.
У такому ж порядку підприємства, установи й організації можуть видавати копії наявних у них документів, що виходять від інших підприємств, установ і організацій, від яких одержати безпосередньо копії цих документів важко або неможливо. У випадках, коли документи були виконані на бланках, при виготовленні копій відтворюються реквізити бланків.
Підприємства, установи й організації висилають також копії наявних у них документів на запити інших підприємств, установ і організацій, якщо копії таких документів необхідні для вирішення питань, що стосуються прав і законних інтересів громадян, які звернулися до них.
Вірність копії документа засвідчується підписом керівника або уповноваженої на те службової особи і печаткою. На копії зазначається дата її видачі і робиться відмітка про те, що оригінал документа знаходиться в даному підприємстві, установі, організації».
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації ”Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.07.2020 №144, https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v014...
За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів:
- слів «Згідно з оригіналом» (без лапок),
- найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища,
- дати засвідчення копії.
У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».
Приклад:
Згідно з оригіналом
Менеджер із персоналу Особистий підпис Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ
Дата Відбиток печатки
Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.
Підпис відповідальної особи засвідчують на документі відбитком печатки організації. Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ.
За вищевказаним способом засвідчуватись повинна кожна сторінка документа.
Також у випадку, якщо документ складається з кількох сторінок, то копії знімаються зі всіх сторінок, які потім можна засвідчити і у такий спосіб: прошити разом, напис ”Копія” ставиться на першій із прошитих сторінок, кінчики ниток має бути заклеєно клаптиком паперу так, щоб нитки виглядали з-під цього паперу. Обов’язково зверху цього паперу робиться напис: ”Пронумеровано і прошнуровано (кількість аркушів цифрою і прописом) аркушів”, вказується посада особи, яка завіряє копію, її підпис, прізвище, ініціали й дата. Все це скріплюється печаткою таким чином, щоб частина відбитку була проставлена на приклеєному клаптику паперу, а частина - на самому аркуші копії документа.
Відповідь та запитану інформацію в оригіналах чи в факсимільних копіях (фотокопіях з оригіналів) – фото- та сканованих копіях документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), належно засвідчених відповідно до приписів ст.1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 4 серпня 1983 року №9779-X „Про порядок видачі та засвідчення підприємствами, установами, організаціями копій документів, що стосуються прав громадян“ (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1983, N32, ст.492), який діє в Україні відповідно до ст.3 Закону України „Про правонаступництво України“, пункту 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації ”Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.07.2020 №144), прошу надати мені в установлений законом розумний строк в паперовій формі на мою домашню адресу, надану мною раніше ГУДПСВО та наявну в ДРФО, а в електронній (цифровій) – на електронну адресу, з якої отриманий цей лист. Я не даю згоди на використання будь-яких інших моїх персональних даних як конфіденційних, включно контактних.
10.11.21
Підпис: Н.М. Щербата
З повагою,
Щербата Наталя Михайлівна
