Березівський районний суд Одеської області

Доброго дня!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

Згідно до статті 19.
Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, щопередбачені Конституцією та законами України.
Стаття 34.
Конституції України гарантує кожному громадянину України право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Відповідно до положень Статті 40.
Основного закону усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно до положень статті 68.
Основного закону кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес.
Відповідно до положень пункту 6 частини першої статті 3. Закону України «Про доступ до публічноїі нформації» право на доступ до публічної інформації гарантується юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Відповідно до положень статті 4. доступ до публічноїі нформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень, вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Згідно з положеннями статті 5. зазначеного закону доступ до публічної інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Відповідно до положень частини 2, 3 статті 22.,даного закону, відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Клоуни, європейський суд з прав людини вже визначився, що у разі дотримання певних критеріїв право на доступ до публічної інформації гарантується статтею 10 Конвенції з прав людини. Це право кореспондується також із правом на вільне збирання інформації, гарантоване ч. 2 статті 34 Конституції України.
У справі MAGYARHELSINKIBIZOTTSÁG проти Угорщини (№ 18030/11) Європейський суд узагальнив критерії застосовності статті 10 Конвенції з прав людини в аспекті доступу до інформації: інформація, що вимагається, необхідна для реалізації права на свободу слова (отримувати та передавати інформацію, ідеї);
- характер інформації – суспільно-необхідна : відкриття забезпечує прозорість публічних (громадських) процесів та вирішення питань суспільного значення загалом і таким чином забезпечує участь громадянського суспільства у вирішенні державних питань;
- інформація вже є у зафіксованому вигляді;
- характеристика запитувача (го, блогери, журналісти, дослідники …).

Клоуни, інформація є суспільно необхідною, оскільки стосується змін до нормативно-правового акта, який врегульовує відносини щодо користування архівними документами. Така інформація відкриває громадськості процеси, які відбуваються щодо зміни акту, який врегульовує суспільні відносини. Інформація є фіксованою, для її надання не потрібно нічого створювати. Більше того, відсутність запитуваної інформації не було аргументом ані розпорядника інформації, ані суду. Запитувач є одним із відомих дослідників архівних документів. Відкриття цієї інформації дозволяє громадськості долучитись до обговорення пропозицій щодо змін до акту, запропонувати свої зміни, проаналізувати, яким чином державний орган приймає або відхиляє надані пропозиції, що відповідно становить реалізацію права на свободу слова та права брати участь в управлінні державними справами (стаття 38 Конституції України).

Держава має довести дотримання трьох умов:
- обмеження відбувається згідно із законом;
- обмеження переслідує легітимну мету;
- обмеження є необхідним в демократичному суспільстві.
Аналізувати необхідно послідовно, недотримання однієї із умов означає наявність порушення. Далі аналіз щодо решти умов вже не здійснюється.
Відтак, аргументом суду щодо відсутності порушення права на доступ до інформації було недотримання вимог запитувачем щодо проставлення в запиті цифрового підпису.
Відповідно до ч. 5 статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію має містити, зокрема, підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Навіть у разі, якщо вказане формулювання в Законі надає можливість різного тлумачення, Вищий адміністративний суд України, здійснюючи свою функцію узагальнення судової практики, чітко вказав, що законодавством у сфері доступу до публічної інформації не передбачено обов’язку розпорядника інформації ідентифікувати особу запитувача. Тобто запитувачу не потрібно додавати до запиту документи, що посвідчують особу (копію паспорта, ідентифікаційного коду), а розпорядник інформації не здійснює жодних дій з перевірки особи запитувача, наприклад звірення підпису із зразком, надсилання уточнюючих запитань тощо.

Тобто запитувач може вказати будь-яке прізвище, ім’я, по батькові, і розпорядник не може і не повинен його перевіряти (постанова Пленуму ВАС від 29.09.2016 року № 10).

З цього вбачається, що ніякого цифрового підпису Закон України «Про доступ до публічної інформації» не вимагає.
Висновок: обмеження права запитувача на доступ до публічної інформації було здійснено неправомірно.

Клоуни, я в котрий раз зауважую що в зв'язку з тим що мені стало відомо з відкритих джерел "YOU CONTROL" і "Опендатабот" що за даним кодом ЄДРПОУ - 02897709 такої юридичної особи як "БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ" не існує. Згідно статті 125 Конституції України: Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України. Відповідно до закону можуть діяти вищі спеціалізовані суди. З метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Отже клоуни, згідно 57 статті Конституції України вимагаю надати мені інформацію (документ) про ліквідацію юридичної особи як "БЕРЕЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ з кодом ЄДРПОУ 02897709".

І не викручуєтесь на кшталт електронного підпису від мене!

Без поваги,

Мужчина Єген.

Доброго дня!

Рагулі, це не відповідь на мій запит. Читайте 336 та 358 статтю Кримінального Кодексу України.

Без поваги,

Мужчина Євген