Бусифікація та її вплив на країну

Доброго дня!
З кінця 2022 року (перший випадок бусифікації був зафіксований в Одесі у жовтні-листопаді 2022 року) ТЦК, які є підконтрольними Міністерству оборони України, почали, в порушення норм законодавства України та міжнародного права, провадити незаконну діяльність з викрадення людей, завдання тілесних ушкоджень, обмеження свободи, вимагання грошей, підробки документів, примусу, у тому числі шляхом залякування, до підписання документів (у тому числі контракти, висновки влк,...), визнання стану здоров'я, який не відповідає дійсності, тощо.
Невідомо яка кількість людей була примусом закинута/запхана в "буси", після чого була покалічена, або вбита. Людей тримають в ув'язненні без доступу до рідних, до документів, до засобів зв'язку.
Такі незаконні дії прикривали "мобілізацією", хоча жоден нормативний акт не встановлює такий порядок мобілізації та надання військовослужбовцям/працівникам ТЦК повноважень на вчинення таких дій.
В наслідок незаконних дій осіб, які служать/працюють в ТЦК, або тимчасово до них приписані, підривається основи державності, права, спільності суспільства, економічного розвитку держави, довіри суспільства до держави та самої системи мобілізації, а також нецільового витрачання коштів і ресурсів держави. Усе це є діяльністю проти України на користь рф.
Негативні наслідки:
- встановлюється недовіра громадян до держави і масовий відтік з країни;
- створено розкол між цивільними та військовими, оскільки тепер кожен у військовій формі сприймається як "ТЦКашник", який буде бити/піддавати тортурам, погрожувати, стріляти в людей, а військові не маючи змоги відділити себе від "ТЦКашників" отримують несправедливі звинувачення, відсутність мобілізованого резерву, відсутність підтримки, відсутність донатів тощо;
- у зв'язку з терором населення "ТЦКашниками", змушує людей ділитись інформацією про їх місцезнаходження, куди часто потрапляють дані про рух або місцезнаходження військових, систем ППО тощо;
- примушує військовозобов'язаних переховуватись або втікати з країни, що а) зменшує мобілізаційний ресурс; б) зменшує економічний розвиток країни, зумовлюючи брак робочої сили, переходу в "тінь" тощо; в) зменшення підтримки сил оборони, у тому числі фінансами;
- демотивація населення до оборони країни та до військової служби;
- збільшення рівня корупції;
- збільшення кількості СЧЗ.

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

1. Чи буде МОУ здійснювати дії, щодо приведення діяльності ТЦК в межі діяльності, визначені законодавством України (без перейменування "бусифікації" на "заходи оповіщення", а реальні кроки)?
2. Чому МОУ здійснює забезпечення ТЦК засобами для вчинення незаконних дій і не здійснює забезпечення бойових підрозділів (зокрема кожне ТЦК має десятки різних авто, у тому числі медичних, які використовуються для незаконних дій проти громадян України, однак усі бойові підрозділи вимушені або самостійно купувати транспортні засоби за кошт військовослужбовців, або просити донати від населення)?
3. Який статус осіб, які здійснюють "бусифікацію"/"заходи оповіщення" під час яких здійснюється силовий або психічний примус осіб до посадки в транспортні засоби ТЦК - це військовослужбовці служби охорони ТЦК, військовослужбовці інших військових частин, це не військовослужбовці, а виряджені у військову форму кримінальні елементи, це не військовослужбовці, а працівники ТЦК, тощо та яке кожна категорія осіб, задіяних у такій діяльності, має відношення до ТЦК?
4. Які документи повинні мати та пред'являти усі учасники групи "бусифікації"/"заходів оповіщення", що підтверджують належність до ТЦК, здійснення дій від імені ТЦК?
5. Які документи можуть підтверджувати права осіб, що здійснюють "бусифікацію"/"заходи оповіщення" до силового або психічного тиску та примусового доставлення людей до ТЦК?
6. Під який вид діяльності ТЦК підпадає примусова доставка військовозобов'язаних під примусом або погрозами? Чи це діяльність таксі?
7. На якій підставі, особи, що здійснюють "бусифікацію"/"заходи оповіщення" мають при собі зброю і мають право на її застосування, у тому числі для погроз вбивством?
8. Яка кількість осіб, що здійснюють "бусифікацію"/"заходи оповіщення" і здатні до бігу за людьми, завдання їм тілесних ушкоджень, силового "запихування в бусики", тобто фактично здорових людей, які знаходяться в тилу і не переміщуються до бойових підрозділів, натомість туди відправляють фізично непридатних, але за висновками ВЛК цілком придатних?
9. Яка кількість коштів щомісяця витрачається на "бусифікацію"/"заходи оповіщення"?
10. В яку суму оціюються втрати держави від неефективної та незаконної системи мобілізації (включаючи виїзд людей за кордон, втрату робочих рук для бізнесу, переходу економіки в тінь, зменшення бази оподаткування, збільшення корупції, тощо) та яка б могла бути різниця при виконанні ТЦК мобілізації, в порядку визначеному законодавством України?
11. Чи розглядаються варіанти зміни системи мобілізації до більш законних та цивілізаційних систем з мотивацією та підтримкою людей?
12. Які є варіанти мобілізації окрім "бусифікації"/"заходів оповіщення" і які застосовуються наразі?
13. Коли МОУ планує впроваджувати більш ефективні та законні методи мобілізації?

З повагою,

Андрій

Доброго дня!
Надана відповідь не відповідає вимогам законодавства України і є формальною "відпискою" для уникнення відповідальності.

Поставлені питання мають загальний суспільний інтерес, а незаконна діяльність МОУ та підконтрольних йому структур направлена на шкоду інтересам держави та суспільства, підпиву обороноздатності держави, при цьому здійснюєть за кошти державного бюджету, тобто усіх громадян.
Окрім того, більшість питань стосується нормативно-правової бази, на підставі якої МОУ та підконтрольні йому структури здійснюють діяльність з бусифікації.

Тож МОУ повинно надати відповідь чим керується саме міністерство та підконтрольні йому структури при здійсненні діяльності з бусифікації на кожному кроці:
- як оформлені та яке відношення мають особи, що безпосередньо здійснюють бусифікацію, до ТЦК? чи входять вони до штату ТЦК, які посади в ТЦК передбачають виїзд з території ТЦК, викрадення людей, їх побиття, погрози застосуванням сили та/або зброї, та/або розправою, тощо і в яких нормативно-правових актах це передбачено?
- які документи мають бути при особах, що здійснюють бусифікацію, та пред'являти громадянам і правоохороним органам, на підтвердження своїх прав і в яких нормативно-правових актах це передбачено?
- якими нормативно-правовими актами передбачено утримання людей в ізольованих приміщеннях, обмеження волі, позбавлення права на правову допомогу тощо?
та інші питання, викладені у запиті.

Жодне питання не стосується конкретної особи, а є запитом на пояснення діяльності МОУ та підконтрольних йому структур, що складає суспільний інтерес, що відповідає публічному запиту.

Тому прошу надати відповідь на запит у належні строки та в повному обсязі.

З повагою,

Андрій

Доброго дня!

Повторно наголошую, що надана відповідь не відповідає вимогам законодавства України і є формальною "відпискою" для уникнення відповідальності.
При особистому зверненні буде така ж формальна відмова надання відомостей, оскільки інформація може не стосуватись конкретної особи або з інших причин.

Щодо відеофіксації, чи публічності вчинення протиправних дій з боку представників ТЦК - занадто багато відео та публікацій є у ЗМІ, на сайті Міноборони (де презентують нові проекти витрачання коштів з метою уникнення протиправних дій з боку представників ТЦК), у публікаціях на офіційних сторінках обласних ТЦК у соцмережі Facebook, де підтверджуються факти силового незаконного викрадення людей і їх побиття, але виправдовуються відверто недостойними виправданнями типу "бус ТЦК їхав собі спокійно по вулиці, а чоловік, який проходив по тротуару зненацька накинувся на бус, силою думки примусив машину зупинитись, зірвав двері у транспортному засобі і накинувся на 5-ьох нещасних представників ТЦК, і ледве їх не вбив, але в останню мить вони героїчно здолали його і відвезли у ТЦК для ізоляції від суспільства" (випадок у Львові, який потрапив на камери, а Львівський обласний ТЦК пояснював відео саме так), або "представники ТЦК затримали і доставили чоловіка до ТЦК, бо він був п'яним, а взагалі він наркоман" (кожен другий випадок коментарів Одеського обласного ТЦК на відео з бусифікацією), або "ми встановимо винних і притягнемо їх до відповідальності" (без жодних наступних наслідків).

Щодо Вашого коментаря що питання не є публічною інформацією:
"З аналізу визначення публічної інформації, яке надається в частині першій статті 1 Закону № 2939, вбачається, що однією з ознак публічної інформації є те, що така інформація має бути заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях. Публічною інформацією є готовий продукт інформації, який отриманий або створений в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством."
Поставлені питання безпосередньо відповідають наведеним ознакам і є публічною інформацією. Питання мобілізації врегульовані нормативними актами, де зазначено усі аспекти її проведення. У діючих нормативних актах відсутні жодні повноваження у представників/працівників/військовслужбовців ТЦК для вчинення дій з обмеження свободи громадян, їх примусового доставлення будь-куди, у тому числі до приміщень ТЦК, застосування сили/погроз/тортур до громадян, їх утримання в ізоляції тощо.
Тож усі поставлені питання є публічною інформацією, а саме на підставі чого представники/працівники/військовслужбовці ТЦК здійснюють таку діяльність та якими нормативними актами це врегульовано, а також питання стосуються публічної діяльності МОУ щодо дій, направлених на покращення мобілізаційного процесу, здійснення необґрунтованих витрат тощо.
Нагадаю поставлені питання:

1. Чи буде МОУ здійснювати дії, щодо приведення діяльності ТЦК в межі діяльності, визначені законодавством України (без перейменування "бусифікації" на "заходи оповіщення", а реальні кроки)?
2. Чому МОУ здійснює забезпечення ТЦК засобами для вчинення незаконних дій і не здійснює забезпечення бойових підрозділів (зокрема кожне ТЦК має десятки різних авто, у тому числі медичних, які використовуються для незаконних дій проти громадян України, однак усі бойові підрозділи вимушені або самостійно купувати транспортні засоби за кошт військовослужбовців, або просити донати від населення)?
3. Який статус осіб, які здійснюють "бусифікацію"/"заходи оповіщення" під час яких здійснюється силовий або психічний примус осіб до посадки в транспортні засоби ТЦК - це військовослужбовці служби охорони ТЦК, військовослужбовці інших військових частин, це не військовослужбовці, а виряджені у військову форму кримінальні елементи, це не військовослужбовці, а працівники ТЦК, тощо та яке кожна категорія осіб, задіяних у такій діяльності, має відношення до ТЦК?
4. Які документи повинні мати та пред'являти усі учасники групи "бусифікації"/"заходів оповіщення", що підтверджують належність до ТЦК, здійснення дій від імені ТЦК?
5. Які документи можуть підтверджувати права осіб, що здійснюють "бусифікацію"/"заходи оповіщення" до силового або психічного тиску та примусового доставлення людей до ТЦК?
6. Під який вид діяльності ТЦК підпадає примусова доставка військовозобов'язаних під примусом або погрозами? Чи це діяльність таксі?
7. На якій підставі, особи, що здійснюють "бусифікацію"/"заходи оповіщення" мають при собі зброю і мають право на її застосування, у тому числі для погроз вбивством?
8. Яка кількість осіб, що здійснюють "бусифікацію"/"заходи оповіщення" і здатні до бігу за людьми, завдання їм тілесних ушкоджень, силового "запихування в бусики", тобто фактично здорових людей, які знаходяться в тилу і не переміщуються до бойових підрозділів, натомість туди відправляють фізично непридатних, але за висновками ВЛК цілком придатних?
9. Яка кількість коштів щомісяця витрачається на "бусифікацію"/"заходи оповіщення"?
10. В яку суму оціюються втрати держави від неефективної та незаконної системи мобілізації (включаючи виїзд людей за кордон, втрату робочих рук для бізнесу, переходу економіки в тінь, зменшення бази оподаткування, збільшення корупції, тощо) та яка б могла бути різниця при виконанні ТЦК мобілізації, в порядку визначеному законодавством України?
11. Чи розглядаються варіанти зміни системи мобілізації до більш законних та цивілізаційних систем з мотивацією та підтримкою людей?
12. Які є варіанти мобілізації окрім "бусифікації"/"заходів оповіщення" і які застосовуються наразі?
13. Коли МОУ планує впроваджувати більш ефективні та законні методи мобілізації?

Усі поставлені питання мають загальний суспільний інтерес, а незаконна діяльність МОУ та підконтрольних йому структур направлена на шкоду інтересам держави та суспільства, підпиву обороноздатності держави, при цьому здійснюєть за кошти державного бюджету, тобто усіх громадян.
Тобто стосується всіх громадян України.

Сподіваюсь на надання відповідей саме на поставлені питання, а не формальні відписки.

З повагою,

Андрій

Також звертаю увагу на те, що навіть оцінка одного питання як такого, що не відповідає ЗУ "Про доступ до публічної інформації" не звільняє від обов'язку відповідати на решту питань.