Інформація щодо паспорту та інших документів
Доброго дня!
На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):
надати інформацію, чи являється паспорт УКРАЇНИ документом який підтверджує громадянство України та національність Українець - Антона Вячеславовича Заболотного?
надати документ який підтверджує позбавлення громадянства УРСР/СРСР Антона Вячеславовича Заболотного 08.03.1988 року народження
З повагою,
Антон
2023-08-18 22:06, Заболотний Антон Вячеславович написав:
Згідно норм статті 2 Закону України «Про захист персональних даних»
(далі – Закон) обробка персональних даних – це будь-яка дія або
сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання,
адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення
(розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення
персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних
(автоматизованих) систем.
Персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну
особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Нормами статті 5 Закону визначено, що об’єктами захисту є персональні
дані, які можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу
законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією
персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду,
пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого
самоврядування, посадових або службових повноважень.
Відповідно до частини 4 статті 6 Закону, первинними джерелами відомостей
про фізичну особу є видані на її ім'я документи, підписані нею документи
та відомості, які особа надає про себе.
Згідно частини 6 статті 6 Закону, не допускається обробка даних про
фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім
випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки,
економічного добробуту та прав людини.
Нормами статті 8 Закону, визначено, що особисті немайнові права на
персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід’ємними і
непорушними.
До того ж, статтею 14 передбачено, що поширення персональних даних
передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою
суб'єкта персональних даних, а поширення персональних даних без згоди
суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у
випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах
національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Ураховуючи вищезазначене, вчинення будь-яких дій під час обробки
запитів, із використанням даних про фізичну особу, (які є конфіденційною
інформацією), а також отримання відомостей про фізичну особу, яка
ідентифікована, не допускається без її згоди (або згоди законних
представників), крім випадків, передбачених Конституцією України та
Законом України «Про захист персональних даних».
Надісланий електронною поштою лист щодо надання інформації, яка містить
персональні данні (опрацювання якого, передбачає обробку персональних
даних) не дає ДМС змоги зробити висновок про те, що він надісланий саме
особою – суб’єктом персональних даних.
До обов'язків ДМС, як розпорядника персональних даних належить
забезпечення захисту персональних даних, недопущення їх незаконної
обробки.
Статтею 16 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено
порядок доступу до персональних даних.
Суб'єкт відносин, пов'язаних з персональними даними, подає запит щодо
доступу (далі - запит) до персональних даних володільцю персональних
даних.
У запиті зазначаються:
1) прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання (місце перебування) і
реквізити документа, що посвідчує фізичну особу, яка подає запит (для
фізичної особи - заявника);
2) найменування, місцезнаходження юридичної особи, яка подає запит,
посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка засвідчує запит;
підтвердження того, що зміст запиту відповідає повноваженням юридичної
особи (для юридичної особи - заявника);
3) прізвище, ім'я та по батькові, а також інші відомості, що дають змогу
ідентифікувати фізичну особу, стосовно якої робиться запит;
4) відомості про базу персональних даних, стосовно якої подається запит,
чи відомості про володільця чи розпорядника персональних даних;
5) перелік персональних даних, що запитуються;
6) мета та/або правові підстави для запиту.
Ураховуючи вищезазначене, відповідно до вимог статті 16 Закону України
«Про захист персональних даних», надання запитуваної інформації яка
передбачає обробку персональних даних та містить персональні дані)
можливе за умови подання до ДМС відповідного запиту щодо доступу до
персональних даних.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням невідповідності поданого
запиту вимогам, визначеним статтею 16 Закону України «Про захист
персональних даних» до запиту щодо доступу до персональних даних, ДМС
відмовляє у доступі до запитуваної інформації.
--
Наталія Володимирівна Рябова
головний спеціаліст відділу з питань дотримання гендерної рівності та
опрацювання звернень громадян, інформаційних запитів
Доброго дня!
Шановна Н.В. Рябова.
Сайт "Доступ до правди" було створено за ініціативи ГО "Центр UA" на базі програмного забезпечення Alaveteli за підтримки Уряду Швеції, Omidyar Network та проекту "Об'єднуємося заради реформ" (UNITER), який фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та виконується організацією Pact, Inc. в Україні". У листопаді 2017 року усі права на сайт було передано ГО "Платформа прав людини".
Тобто цей сайт, який створений за підтримки наших національних партнерів. На ньому є сотні відповідей від офісу президента, міністерства юстиції. Тому що вони розуміють, що державні органи України повинні працювати прозоро, та за ними наблюдають іноземні демократичні інституції, які потім не хочуть Україні давати інвестиції, тому що тут працюють бюрократи. Так що займайтеся відписками й далі.
З повагою,
Заболотний Антон Вячеславович
Якщо ви отримали відписку, радимо прочитати поради Олександра Бурмагіна (Платформа прав людини), та Віти Володовської (Центр демократії та верховенства права):
Якщо вам прислали відписку замість відповіді: 5 чітких контрударів
Якщо вам прислали відписку замість відповіді – 2: контраргументи від юристів
Ви можете написати повторний запит із зазначенням, що у разі ненадання або надання неповної інформації, ви оскаржуватимете бездіяльність розпорядника відповідно до статті 23 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» до керівника розпорядника, вищого органу, суду або Омбудсмана.
Якщо отримана відповідь потребує юридичного коментаря, напишіть нам в редакцію - [email address].