Інклюзивне навчання

Доброго дня!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):
Дитина має інтелектуальні порушення помірного ступеня (згідно медичного заключення).В 2019 році мама отримала висновок ІРЦ, де їм рекомендували Типову освітню програму спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами, навчальний план для дітей з інтелектуальними порушеннями помірного та тяжкого ступенів, проте мама вирішила,що дитина має навчатися в закладі загальної середньої освіти.
2019-2020 н.р. дитина навчалася в сільській школі, мама офіційно стала асистентом вчителя, корекційно-розвиткових послуг дитина не отримувала через відсутність фахівців. Академічні навички хлопчик не засвоює взагалі, прогресу за рік не було, хлопчик немовленнєвий, потребує постійної присутності дорослого поряд з ним, поведінка не контрольована, на місці не сидить, постійно голосно вигукує різні звуки.
Попередній навчальний рік (2018-2019) здобував освіту в іншому закладі освіти, де рішенням педагогічної ради рекомендували мамі переглянути доцільність інклюзивної форми навчання,так як не відмічалося жодної позитивної динаміки. Хлопчик з дітьми, вчителем не взаємодіяв, в класі не перебував через постійні вигуки та ходіння по класу з його сторони, всі дії з предметами носили тільки маніпулятивний характер, іграшки, приладдя тільки тягнув до рота та обнюхував.
В кінці 2019-2020 н.р. знову постає питання про доцільність інклюзивної форми навчання для дитини, мама знову наполягає на тому, щоб син відвідував заклад загальної середньої освіти. Скажіть, буде ласка, чи має право школа відмовити матері, мотивуючи відсутністю будь-якого прогресу в розвитку дитини, неможливості його перебування в класному колективі? Дякую.

З повагою,

Світлана