Педагогічний патронаж (Особисте звернення до Валентини Володимирівни Хіврич!)

Генеральному директору інклюзивної та позашкільної освіти Хіврич Валентині Володимирівні

Звернення

Доброго дня, шановна Валентино Володимирівно!

26.09.2019 року мною, було надіслано електронне звернення до Міністерства освіти і науки з проханням роз‘яснити деякі питання, що стосуються організації індивідуальної форми навчання, а саме - педагогічний патронаж в загальноосвітньому навчальному закладі для дитини з інвалідністю, яка має особливі освітні потреби. Звернення в посиланні https://dostup.pravda.com.ua/request/ind...
На що отримала відповідь від т.в.о генерального директора директорату інклюзивної та позашкільної освіти Віктора Салькова, зміст якого викладено в посиланні https://dostup.pravda.com.ua/request/ind...
В світлі питаннь, які мене цікавлять, я ознайомилась в першу чергу, з Положенням про індивідуальну форму навчання, а також з нормативно-правовою базою з питань інклюзивної освіти. Таким чином, відповідно до Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року 2145 – VIII (зі змінами, чинними від 19.01.2019 р.) закріплено право дітей з особливими освітніми потребами (далі ООП) здобувати освіту в усіх навчальних закладах та встановлено норму щодо створення навчальними закладами інклюзивних і спеціальних класів на підставі заяви батьків про зарахування дитини з особливими освітніми потребами до навчального закладу.
Крім того, батьки дитини (в тому числі з ООП) мають право обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми освіти відповідного рівня ( ст. 3 п.3 та ст. 55 ЗУ «Про освіту»).
Відповідно до статті 9 Закону України «Про освіту» загальна середня освіта може бути організована за такими формами:
інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);
індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж).

Індивідуальне навчання може бути організоване за однією із трьох індивідуальних форм - екстернатною (екстернатом), сімейною (домашньою) формою, педагогічним патронажем.

Будь-яка форма здобуття освіти, у тому числі педагогічний патронаж, передбачає зарахування особи до закладу освіти. Це дає можливість особі набути прав та обов’язків учня, отримати доступ до користування інфраструктурою закладу освіти, оформити учнівський квиток, розраховувати на дотримання під час навчання стандартів освіти і допомогу педпрацівників в засвоєнні освітньої програми, мати психологічний і соціально-педагогічний супровід, пройти оцінювання навчальних досягнень та/або державну підсумкову атестацію, одержати документ про освіту. Це також дозволяє здійснювати облік здобувачів освіти (за певними формами здобуття освіти) та планувати бюджетні видатки на різні форми здобуття освіти (Лист МОН № 1/9-525 від 20.08.19 року Щодо організації форм здобуття загальної середньої освіти)

Зарахування дітей з ООП до першого класу в загальноосвітній навчальний заклад (далі ЗНЗ) відбувається на підставі заяви одного із батьків або законних представників дитини відповідно до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти й науки України від 16.04.2018 р. № 367 (далі Порядок).. До заяви додаються документи, які підтверджують наявність ООП (копія або оригінал висновоку Інклюзивно ресурсного центру (далі ІРЦ) або витяг з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації, індивідуальна програма реабілітації особи за наявності інвалідності та інші визначені Порядком документи

необхідні для зарахування до ЗНЗ. Крім того, стан здоров‘я може бути підставою для вибору здобувачами освіти (їх батьками) однієї із форм індивідуального навчання - педагогічного патронажу (за наявності висновку лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров’я або медичного висновку про стан здоров’я дитини за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України) відповідно до Положення про індивідуальну форму навчання, затвердженого Наказом МОН Украіни від 12 січня 2016 року #8 (редакції Наказу МОНУ від 10.07.2019 року #955).

Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про освіту» у разі звернення особи з ООП (за наявності висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку) або її батьків до закладу освіти інклюзивна група або клас утворюється в обов‘язковому порядку.

Отже, для осіб з ООП, які подали всі необхідні документи, в ЗНЗ може бути організоване навчання за індивідуальною формою навчання (педагогічний патронаж). Оскільки дитина зараховується до закладу освіти, вона повинна бути закріплена за певним класом. І цей клас може вважатися інклюзивним. (Методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми в закладах освіти в 2019/2020 н.р. Лист МОН №1/9-498 від 05.08.19 року, ЗУ «Про освіту» від 05.09.2017 року 2145 – VIII (зі змінами, чинними від 19.01.2019 р.).
Кількість навчальних годин для осіб, які за станом здоров’я не можуть здобувати освіту за денною формою (відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров’я або медичного висновку про стан здоров’я дитини за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України) становить: 1 – 4 класи – 10 годин на тиждень на кожного здобувача освіти. (Відповідно до Положення про індивідуальну форму навчання затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України 12.01.2016 № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955)

Відповідно до п. 7 розділу І Положення про індивідуальну форму навчання затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України 12.01.2016 № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955) чітко вказано, що Керівник закладу освіти, в якому організовано індивідуальну форму здобуття освіти, забезпечує реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти шляхом розроблення індивідуальних навчальних планів та індивідуальних програм розвитку (для осіб з особливими освітніми потребами).

Тобто, з цього видно, що для тих дітей, особливі освітні потреби яких, визначені фахівцями ІРЦ за результатами проведеної комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини, розробляється індивідуальна програма розвитку (далі ІПР)! Це також закріплено в П. 10, ст.1 Розділ І ЗУ «Про освіту» від 05.09.2017 року 2145 – VIII (зі змінами, чинними від 19.01.2019 р.):
індивідуальна програма розвитку - документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами, закріплює перелік необхідних психолого-педагогічних, корекційних потреб/послуг для розвитку дитини та розробляється групою фахівців з обов’язковим залученням батьків дитини з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання.

Індивідуальна програма розвитку розробляється на основі вимог, які закріплені в Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872 (зі змінами від 09.08.2017 року), а саме в п.12, 13 зазначено, що відповідно до індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності на кожного учня з особливими освітніми потребами складається індивідуальна програма розвитку за формою згідно з додатком, яка забезпечує індивідуалізацію навчання, визначає конкретні навчальні стратегії та підходи.
В індивідуальній програмі розвитку зазначається загальна інформація про учня, наявний рівень знань і вмінь, динаміку розвитку, адаптацію навчального матеріалу, технічні пристосування, додаткові послуги (корекційно-розвиткові заняття), визначені на підставі висновку психолого-медико-педагогічної консультації.
Індивідуальна програма розвитку розробляється групою фахівців з обов’язковим залученням батьків учня або його законних представників, затверджується керівником загальноосвітнього навчального закладу і підписується батьками або законними представниками та переглядається двічі на рік (у разі потреби частіше) з метою її коригування.
В індивідуальній програмі розвитку зазначається кількість годин та напрями проведення корекційно-розвиткових занять, визначені психолого-медико-педагогічною консультацією з урахуванням особливостей психофізичного розвитку учня та типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів, зокрема:

три - п’ять годин - для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку, зниженим зором чи слухом, легкими інтелектуальними порушеннями;

п’ять - вісім годин - для дітей сліпих, глухих, з тяжкими порушеннями мовлення, розладами спектра аутизму, іншими складними порушеннями розвитку (порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями чи затримкою психічного розвитку тощо).

Також, в наведеному вище Порядку зазначається, що години, визначені для проведення корекційно-розвиткових занять, НЕ ВРАХОВУЮТЬСЯ! під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження учнів з особливими освітніми потребами. Корекційно-розвиткові заняття проводяться з урахуванням особливостей навчально-пізнавальної діяльності учня.

В абзаці 7 п. 3 розділу V Положення про індивідуальну форму навчання, затвердженого Наказом МОН Украіни від 12 січня 2016 року #8 (редакції Наказу МОНУ від 10.07.2019 року 955),
чітко зазначено, що в тижневу кількість навчальних годин для осіб, які відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров’я або медичного висновку про стан здоров’я дитини за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України не можуть здобувати освіту за денною формою навчання, НЕ ВХОДЯТЬ години на проведення корекційно-розвиткових занять для осіб, які навчаються в інклюзивних і спеціальних класах.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо організації інклюзивного навчання в закладах освіти у 2019/2020 навчальному році (лист МОН від 26.06.2019 № 1/9-409), індивідуальну програму розвитку складають члени команди психолого-педагогічного супроводу учня (Примірне положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 609.)
Відповідно до висновку інклюзивно-ресурсного центру, індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (за наявності), результатів психолого-педагогічного вивчення дитини команда супроводу впродовж 2-х тижнів з моменту початку освітнього процесу складає індивідуальну програму розвитку дитини з особливими освітніми потребами, яка погоджується батьками та затверджується керівником закладу освіти.

На перше організаційне засідання команди супроводу запрошують фахівця інклюзивно-ресурсного центру для отримання детальних рекомендацій щодо розроблення ІПР та особливостей організації інклюзивного навчання.
З метою коригування та визначення прогресу розвитку дитини команда супроводу переглядає ІПР у закладі загальної середньої освіти двічі на рік (у разі потреби частіше).

Під час організації педагогічного патронажу, як виду індивідуальної форми навчання, навчання дітей з ООП здійснюється відповідно до особливостей, що зазначені в ІПР (так як це прописано в Положенні про індивідуальну форму навчання про що я зазначала вище).
Індивідуальна програма розвитку повинна містити індивідуальну навчальну програму таза потреби індивідуальний навчальний план.

Індивідуальна навчальна програма визначає знання, навички та вміння, які повинні опанувати учні в навчальному процесі з кожного предмета, а такожзміст розділів і тем; розробляється на основі типових навчальних програм загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі спеціальних, з їх відповідною адаптацією (лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 18.5.2012 р. № 1/9-384 «Про організацію інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах»)

Звісно, відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 26.07.2018 № 814 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 16.08.2018 № №917 Про типову освітню програму початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами»,
типова освітня програма визначає загальний обсяг навчального навантаження, який поданий в рамках навчальних планів, які вказані в додатках. Відповідно для дітей із затримкою психічного розвитку передбачений окремий варіант навчального плану (додатки 5 і 6).
Також в даному Наказі 814 вказано, що інваріантна складова навчальних планів для спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з ООП обов‘язково включає години корекційно-розвитковоі роботи. Також зазначено, що години корекційно- розвиткових занять навчального плану не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
Логічно буде зазначити, що в спеціальних закладах загальної середньої освіти навчальні плани, уміщені у вищезазначеному наказі МОН України, реалізуються в повному обсязі!
Гранично допустиме навчальне навантаження на дітей в 1 класі, які здобувають освіту в спеціальних закладах загальної середньої освіти на очній денній формі навчання – 20 годин, без врахування корекційно-розвиткових занять!
Оскільки загальноосвітній навчальний заклад не є спеціальним навчальним закладом (де освітній навчальний план реалізується в повному обсязі), відповідно індивідуальний навчальний план для дітей з ООП, які навчаються на індивідуальній формі навчання, розробляється на основі навчального плану закладу освіти, що є складовою типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти, з урахуванням рекомендацій інклюзивно-ресурсного центру, і відповідною адаптацією.
Як таке може бути, що корекційно-розвиткові роботи для дітей з ООП (скажімо з затримкою психо мовного розвитку), які навчаються на очній денній формі навчання, не враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого навантаження, а для дітей на педагогічному патронажі (де на навчання в 1 - 4 класі виділено всього 10 годин) повинні враховуватись! (?)

Виходячи з ситуації, яку я описала в зверненні до МОН України (в посиланні https://dostup.pravda.com.ua/request/ind...), моїй дитині в висновку ІРЦ була рекомендована навчальна програма - Типова освітня програма для спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей із затримкою психічного розвитку і заняття з практичним психологом – 2 год, вчителем логопедом – 2 год, вчителем дефектологом – 2 год, вчителем реабілітологом – 2 год. Загалом 8 годин роботи.

Тобто виходячи з відповіді МОН України в особі пана Салькова В., години корекції рекомендовані ІРЦ для дитини з ООП, яка має інвалідність в 1 класі на педагогічному патронажі в ЗНЗ (в нашому випадку 8 години) повинні входити в 10 годин/уроків тижневого навантаження! (?)

На мою думку, відповідь, дана на рівні Міністерства освіти і науки України Сальковим В. є некоректною та неповною.

Тому, керуючись вищезазначеним, звертаюсь до Вас, як до генерального директора директорату позашкільної та інклюзивної освіти, з ПРОХАННЯМ РОЗ‘ЯСНИТИ:
- Чи повинна складатись, на мою дитину з особливими освітніми потребами, яка навчається в 1 класі на індивідуальній формі навчання (педагогічному патронажі) в загальноосвітньому навчальному закладі, ІНДИВІДУАЛЬНА ПРОГРАМА РОЗВИТКУ;
- Чи входять години корекційно-розвиткових занять, рекомендованих інклюзивно-ресурсним центром, в десять (10) годин тижневого навантаження (закріплених в Положенні про індивідуальну форму навчання затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України 12.01.2016 № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955);
- Хто повинен проводити корекційно-розвиткові роботи з моєю дитиною, яка навчається на індивідуальній формі навчання (педагогічний патронаж)

Прошу надати письмову відповідь на електронну адресу [email address] у встановлений Законом України «Про звернення громадян» строк.

З повагою,

Яна Биструшкіна