Перелік державних службовців

Доброго дня!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

Згідно ст.9 Конституції України (імперативний припис) «Чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України». Актом кодифікації прав народів – ЗАГАЛЬНОЮ ДЕКЛАРАЦІЄЮ ПРАВ НАРОДІВ1976 стверджено ототожнення прав народів з правами людини.
Стаття 6 Загальної декларації прав людини та ст. 16 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина, де б вона не перебувала, має право на визнання її правосуб'єктності.
Статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі-Договір) визначені зобов’язання дотримуватись права людини. Так, Високі договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І цієї Конвенції.
Суб’єкт права Україна взяла на себе зобов’язання за Законом України «Про правонаступ-ництво України» (1543-ХХІІ, чинний), та в т.ч. в ст.9 гарантувала забезпечення прав людини кожному громадянину відповідно міжнародно-правових актів про права людини.
Згідно до п.3 ст.636 Цивільного кодексу України даний Договір є Договором на користь третьої сторони – людини. З моменту вираження третьою стороною наміру скористатися своїм правом сторони не можуть розірвати або змінити договір без згоди третьої сторони, якщо інше не встановлено договором або законом.
Імперативність Конституції України обумовлена Законом України «Про Прийняття Конституції України і введення її вдію» 254/96-ВР від 28.06.1996 р., який постановляє прийняти Конституцію України.
Це зобов’язання, яке суб’єкт права Україна взяла на себе та гарантувала їх виконання народу, людині та громадянину, та зобов’язала всіх створених нею юридичних та фізичних осіб імперативним приписом прийняти це зобов’язання.
Конституція України є одностороннім договором, коли одна сторона бере на себе обов’язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга наділяється лише правом вимоги без виникнення зустрічного обов’язку щодо першої сторони.
Отже, Україна, зобов’язана сторона – боржник (Боржник), а народ, людина і громадянин – сторона договору, яка наділена лише правом вимоги без виникнення зустрічного обов’язку щодо сторони України-Боржника, кредитор (Кредитор).
Україна – сторона договору у зобов’язані – боржник.
Народ, людина, громадянин – сторона договору -власник, кредитор, інвестор.
Оскільки означена діяльність визнана обов’язком держави, то суб’єктом, який уповноважений вимагати його виконання, є народ, людина або громадянин.
Договір, який є чинним (дійсним) має обов’язкову силу не лише для сторони, ним зобов’язані керуватись органи, на які покладено функції, що захищають права і інтереси кредитора. Тобто народу, людини і громадянина.
Одночасно ст.3 Закону України «Про звернення громадян» дає право громадянам України змінити свої цивільні правовідносини. Звертаю вашу увагу: закон про звернення «громадян», а не «громадян України», що визначає різні терміни. Тобто Закон надає право змінити статус «громадянин України» на статус «громадянин»(держави Україна), відповідно ст. 202.203.204 Цивільного кодексу.
Отже, щоб сторона, на користь якої був укладений договір, стала кредитором в зобов'язанні, необхідні, за загальним правилом, два юридичні факти: укладений відповідний договір та волевиявлення стороною вигодонабувача згоди (правочин) прийняти передбачене на її користь право, про що я і заявляю:
Я, громадянка України – фізична особа Кіфоренко Світлана Олексіївна, що набула цього статусу в зв’язку із натуралізацією населення відповідно до доміцілля, згідно норм міжнародного приватного права, за та від імені Кіфоренко Світлани Олексіївни, заявляю своє право на зміну правовідносин з юридичною особою МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ Код ЄДРПОУ 00032684, змінюю статус «громадянин України» і поновлюю відповідні права «громадянина»(держави Україна). Це моя воля.

В преамбулі Конституції України затверджено: Дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, Верховна Рада України прийняла Конституцію - Основний Закон України (254к/96-ВР), який діє на всій території України.
Відповідно ст.1 Конституції України - що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
А стаття 3 зазначає,що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. (ст. 8)
Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. (ст. 9).
Також Конституцією України закріплено і інші права людини і громадянина, в тому числі в статтях 21,22,34,19,55,68.

Також Частиною 1-ю Статті 92 Конституції України (254к/96-ВР) визначено, що виключно Законами України визначаються - права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина..
Права передбачені ст.ст. 34, 40, 92 Конституції України (254к/96-ВР), є невідчужуваними, непорушними, не є вичерпними, гарантовані і не можуть бути скасовані, що закріплено ст.ст. 21, 22 Конституції України (254к/96-ВР).
Звертаю увагу: статті 29,42,56,57 Конституції України не можуть бути обмежені в умовах воєнного або надзвичайного стану відповідно ст.64 Конституції України.
Окрім Конституції України (254к/96-ВР), право на інформацію, відкритість, доступність, свободу обміну, достовірність і повнота інформації, гарантовано статтею 2-ю Закону України "Про інформацію". Статтею 3-ю Закону України "Про інформацію" гарантовано забезпечення доступу кожного до інформації, забезпечення рівних можливостей щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації, забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб'єктів владних повноважень.
Право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів закріплено статтею 5-ю Закону України "Про інформацію". Статтею 6-ю Закону України "Про інформацію" закріплено гарантію права на інформацію, яке забезпечується створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів.
Законом України "Про доступ до публічної інформації", статтею 21-ю визначено, при наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.
Звертаю увагу, що чинними міжнародними договорами якими закріплено право на отримання інформації є КОНВЕНЦІЯ про захист прав людини і основоположних свобод, в статті 10-й якої сказано, що кожен має право на свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів; та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (Документ 995_043, чинний, поточна редакція — Ратифікація від 19.10.1973, підстава - 2148-08), в статті 19-й якого вказано, що Кожна людина має право безперешкодно дотримуватися своїх поглядів. Кожна людина має право на вільне вираження свого погляду; це право включає свободу шукати, одержувати і поширювати будь-яку інформацію та ідеї, незалежно від державних кордонів, усно, письмово чи за допомогою друку або художніх форм вираження чи іншими способами на свій вибір.
Ст.19 вищезазначеного закону закріплює право Запитувача звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. (ст. 20)
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. (ст. 22)
Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: ненадання відповіді на запит; ненадання інформації на запит; безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; несвоєчасне надання інформації; необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; навмисне приховування або знищення інформації чи документів. (ст. 24).

Отже, вимагаю надати перелік державних службовців Головного управління Національної поліції в Черкаській області та Черкаського районного відділу Головного управління Національної поліції, із повною розшифровкою прізвищ, імен, по батькові, зазначенням посади кожного, категорії державного службовця та присвоєного рангу, станом на поточну дату.

У разі, якщо запитувана інформація є конфіденційною, службовою або таємною, то протягом п'ятиденного строку надати інформацію про те, з яких підстав ця інформація віднесена до:
а) конфіденційної інформації, а саме вказати якою фізичною або юри¬дичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, обмежено доступ до інформації цього запиту;
б) таємної інформації, а саме яку шкоду особі, суспільству і державі може завдати оприлюднення інформації цього запиту;
в) службової інформації.
У разі, якщо запитувана інформація є конфіденційною, службовою або таємною, то протягом п'ятиденного строку надати інформацію про те, з яких підстав здійснено обмеження доступу до цієї інформації, а саме яким чином її надання може завдати шкоду (вказати по кожному пункту):
1) національній безпеці, територіальній цілісності;
2) громадському порядку та викликати заворушення чи злочини;
3) охороні здоров'я населення;
4) репутації або правам інших людей;
5) безпеці інформації, одержаної конфіденційно;
6) авторитету і неупередженості правосуддя;
У випадку, якщо з якихось причин не можливо надати відповідь – письмово вказати причину, або перенаправити (переадресувати) запит за належністю, відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», до розпорядника відповідної інформації та повідомити про це мені.
Ненадання витребуваної мною інформації, застосування відписок, відмовок, презумпцій буде свідчити про їх відсутність або таких, що компро¬метують дії керівника, а тому і дії юридичної особи.

Запит не є зверненням, подання якого регламентується Законом України «Про звернення громадян» , тому відповідь на нього має бути надана протягом 5-ти робочих днів.
Відповідь на запит маєбути оформлений відповідно до національного стандарту ДСТУ 4163:2020 та завірені відповідно чинного законодавства, із зазначенням вхідного номеру, повною розшифровкою посади та прізвища, ім’я по батькові відповідальної особи та завірену мокрою печаткою.
З моменту отримання цього запиту і в майбутньому, усно чи письмово в листах та на конвертах прошу звертатися до мене відповідно до правил Українського правопису.
А саме так і тільки так: Світлана Олексіївна Кіфоренко.
Інший формат звернення вважатиму за порушення Моїх прав та порушення Моєї внутрішньої Волі.

З повагою,

Світлана

Доброго дня!

На Ваше доручення Національній поліції Украйни щодо мого запиту на публічну інформацію стосовно переліку держслужбовців ( ваш вхідний номер 949ЗІ від 25.07.2023 року) надійшла відповідь від ГУ Національної поліції в Черкаській області від 31.07.2023 року за № С-25зі/05/12/10-23, але в неповному обсязі: тільки перша сторінка листа.
Прошу допрацювати звернення та забезпечити відправлення листа в повному обсязі, з наявністю обов’язкових реквізитів відповідно ДСТУ.

З повагою,

Світлана