Повторно. Кримінальне провадження щодо розтрати державних коштів, виділених в рамках програми захисту прав люей з інвалідністю. Продовження
Доброго дня!
На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, повторно прошу надати наступну інформацію (наступні документи):
1) в чиєму провадженні (П.І.Б., посада, орган судового розслідування) перебуває кримінальне провадження №42017100000000680, розпочате за дорученням Генерального прокурора України Юрія Луценка за інформацією у ЗМІ щодо розтрати службовими особами підприємств та організацій державних коштів, виділених в рамках програм захисту прав людей з інвалідністю?
2) як давно та на підставі якого документу це кримінальне провадження було передано до відповідного органу досудового розслідування?
3) контакти, за якими кожен, кому відомі факти щодо кримінального правопорушення, за ознаками якого було розпочато кримінальне провадження, зможе їх повідомити.
Дану інформацію я запитую повторно, оскільки листом виконувача обов’язків начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Прокуратури міста Києва Л. Григоренко від 07.09.2018 р. №19-209вих.18 у її наданні мені було відмовлено на підставі того, що на неї не поширюється Закон України "Про доступ до публічної інформації".
Однак така відповідь є незаконною, оскільки суперечить нормам:
- ч.1 ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (надалі — Закон про публічну інформацію), згідно з якою публічна інформація — це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом;
- ч.2 ст.2 цього ж Закону, відповідно до якої він не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом;
- ч.1 ст.19 Закону про публічну інформацію, в якій запит на інформацію визначається як прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні;
- Преамбулі Закону України «Про звернення громадян» (надалі — Закону про звернення), в якій зазначено зазначено, що він регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів;
- ст.3 цього ж Закону, згідно з якою під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) — звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) — звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання — письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга — звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб;
- ст.12 Закону про звернення, яка чітко окреслює, що дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про засади запобігання і протидії корупції", "Про виконавче провадження";
Тобто наведені норми означають, що запит на інформацію не є зверненням громадян (заявою, скаргою чи пропозицією) і розглядається не в місячний строк, а протягом п’яти робочих днів. Також вони відрізняють діяльність з розгляду заяв і скарг від кримінального провадження.
Однак це не означає, що діяльність органів прокуратури не може бути публічною, оскільки інформацію про відкриті провадження їхні прес-служби публікують.
Крім того, згідно з ч.2 ст.6 Закону про публічну інформацію обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
У своєму запиті від 03.09.2018 р. я просила лише надати інформацію про те, де і в кого перебуває кримінальне провадження після остаточного позбавлення органів прокуратури функції досудового розслідування. Ця інформація ніяк не підпадає під жоден із зазначених критеріїв обмеження доступу, тим паче, під усі разом. Тому доступ до неї не може бути обмежено.
Але навіть якби дана інформація і була з обмеженим доступом, то про це провадження вже писали ЗМІ та надавала інформацію сама Прокуратура міста Києва 21.08.2017 р. (лист №19-254вих.17 за підписом виконувача обов’язків начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів У. Суховолець).
А згідно з ч.3 ст.6 Закону про публічну інформацію інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше.
У разі повторної відмови в наданні запитаної інформації я оскаржуватиму її до суду відповідно до ч.1 ст.23 Закону про публічну інформацію.
З повагою,
Мороцька Наталія Миколаївна
