Правомірність затримання на підставі статей 261 і 262 КУпАП.
Доброго дня!
На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати копії (або посилання на офіційно оприлюднені тексти):
1. Наказів, інструкцій, методичних рекомендацій та інших розпорядчих документів Національної поліції України (МВС України), якими врегульовано порядок доставлення та адміністративного затримання громадян у зв’язку з правопорушеннями за статтями 210 і 210-1 КУпАП.
2. Документів, що визначають порядок взаємодії підрозділів поліції з ТЦК та СП під час заходів оповіщення.
У разі якщо наведені нижче питання не будуть визнані запитом на публічну інформацію, прошу розглянути їх у порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян».
Звернення ТЦК та СП до органу поліції подається за формою додатка 20 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560. Ця форма прямо і двічі визначає мету доставлення — складення протоколу про адміністративне правопорушення, з посиланням на статтю 259 КУпАП. Іншої мети форма не передбачає.
Водночас частиною шостою статті 258 КУпАП встановлено, що в особливий період протокол за статтями 210 і 210-1 КУпАП не складається, а постанова виноситься без нього.
Крім того, за статтею 38 КУпАП стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці, а за пунктом 7 статті 247 КУпАП після спливу цього строку провадження не може бути ні розпочато, ні продовжене.
Прошу повідомити:
1. Чи є законною підставою для доставлення та адміністративного затримання звернення за формою додатка 20, якщо у відповідному випадку складення протоколу законом не передбачено — з огляду на те, що статті 259 і 260 КУпАП допускають ці заходи лише якщо складення протоколу є обов’язковим.
2. Яким чином поліцейський встановлює обов’язковість складення протоколу і які документи ТЦК та СП зобов’язаний надати разом зі зверненням.
3. Чи вправі керівник органу поліції відмовити у задоволенні звернення, якщо з нього не вбачається обов’язковості складення протоколу.
4. Чи перевіряється перед доставленням дотримання строків статті 38 КУпАП і чи є правомірним доставлення, якщо з дня виявлення правопорушення минуло понад два місяці.
5. Чи є правомірним доставлення особи, яку встановлено за документами і щодо якої відсутні відомості про розшук у реєстрах МВС.
6. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про Національну поліцію» одним із основних завдань поліції є забезпечення охорони прав і свобод людини, а згідно зі статтею 8 цього Закону поліцейський діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією і законами України. Умови застосування заходів забезпечення провадження, встановлені статтями 259 і 260 КУпАП, адресовані посадовій особі, яка такий захід застосовує.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 60 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази, а за їх віддання і виконання настає юридична відповідальність. Наведене виключає можливість виконання поліцейським звернення іншого органу без самостійної оцінки його відповідності закону.
З огляду на це прошу повідомити:
— чи зобов’язаний поліцейський перед доставленням або адміністративним затриманням самостійно переконатися у наявності законних підстав, зокрема у дотриманні строків статті 38 КУпАП та у відсутності обставин, передбачених пунктом 7 статті 247 КУпАП, чи він виконує звернення ТЦК та СП без такої перевірки;
— чи є звернення ТЦК та СП достатньою і самодостатньою підставою для застосування заходів, передбачених статтями 259 і 260 КУпАП, без оцінки поліцейським його законності;
— як кваліфікуються дії поліцейського, який застосував такі заходи за відсутності законних підстав, чи звільняє його від відповідальності посилання на звернення ТЦК та СП, і який порядок оскарження таких дій.
Щодо підстав затримання за пунктами 47 і 54 Порядку № 560
Пункт 47 Порядку передбачає, що у разі відмови від отримання повістки складається акт відмови і водночас поліцейський проводить адміністративне затримання на підставі статей 261 і 262 КУпАП. Пункт 54 передбачає затримання на тих самих підставах у разі відмови прослідувати до ТЦК та СП для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду або уточнення персональних даних.
Прошу повідомити:
7. Стаття 262 КУпАП допускає адміністративне затримання лише особи, яка вчинила адміністративне правопорушення. Яким саме адміністративним правопорушенням і за якою статтею КУпАП є відмова прослідувати до ТЦК та СП, передбачена пунктом 54 Порядку № 560?
8. Стаття 260 КУпАП містить вичерпний перелік цілей застосування адміністративного затримання. Чи належать до нього вручення повістки, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду або уточнення персональних даних, зазначені як мета прямування до ТЦК та СП у пункті 54 Порядку № 560?
9. Пункт 47 Порядку № 560 передбачає складення акта про відмову від отримання повістки. Чи є такий акт документом, що підтверджує вчинення адміністративного правопорушення для цілей статті 262 КУпАП, і яким чином поліцейський встановлює наявність складу правопорушення до складення будь-якого протоколу?
З повагою,
Володимир