Про надання фотокопій документів

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
вул. Михайла Грушевського, 12/2,
м. Київ, Київська область, 01008

Вих. № КМУ/1601/2023
від 16.01.2023 р.

Запит про надання публічної інформації

Доброго дня!

Кожна людина, де б вона не перебувала, має право на визнання
її правосуб'єктності. (ст. 16 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права Документ 995_043, чинний, поточна редакція — Ратифікація від 19.10.1973, підстава - 2148-08)
Дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, Верховна Рада України прийняла Конституцію - Основний Закон України (254к/96-ВР), який діє на всій території України.
Звертаю увагу, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. (ст. 1 Конституції України)
Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. (ст. 3)
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. (ст. 8)
Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. (ст. 9)
Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. (ст. 21)
Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. (ст. 22)
Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості. (ст. 23)
Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова. Цензура заборонена. Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України. (ст. 15)
Стаття 17 Конституції України говорить, що Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. (ст. 19)
Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. (ст. 68)
Частиною 1-ю Статті 92 Конституції України (254к/96-ВР) визначено, що виключно Законами України визначаються - права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. (ст. 113 Конституції України)
Згідно статті 116 Конституції України (імперативний припис) Кабінет Міністрів України забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України; вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю; спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади; утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади.
Відповідно до статті 117 Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.
Статтею 34-ю Конституції України (254к/96-ВР), гарантовано право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, та право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Права передбачені ст.ст. 34, 40, 92 Конституції України (254к/96-ВР), є невідчужуваними, непорушними, не є вичерпними, гарантовані і не можуть бути скасовані, що закріплено ст.ст. 21, 22 Конституції України (254к/96-ВР).
Окрім Конституції України (254к/96-ВР), право на інформацію, відкритість, доступність, свободу обміну, достовірність і повнота інформації, гарантовано статтею 2-ю Закону України "Про інформацію". Статтею 3-ю Закону України "Про інформацію" гарантовано забезпечення доступу кожного до інформації, забезпечення рівних можливостей щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації, забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб'єктів владних повноважень.
Право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів закріплено статтею 5-ю Закону України "Про інформацію". Статтею 6-ю Закону України "Про інформацію" закріплено гарантію права на інформацію, яке забезпечується створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів.
Законом України "Про доступ до публічної інформації", статтею 21-ю визначено, при наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.
Інформація, що становить суспільний інтерес, є інформація про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту, аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці людей, стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення, факти порушення прав і свобод людини, включаючи інформацію, що міститься в архівних документах колишніх радянських органів державної безпеки, пов’язаних з політичними репресіями, Голодомором 1932-1933 років в Україні та іншими злочинами, вчиненими представниками комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України, забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.
Інші відомості, доступ до яких не може бути обмежено відповідно до законів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України , – не є інформацією з обмеженим доступом , що визначено статтею 17-ю Закону України "Про інформацію" і є предметом суспільного інтересу у відповідності до статті 29-ї Закону України "Про інформацію".
Також звертаю увагу, що чинними міжнародними договорами якими закріплено право на отримання інформації є КОНВЕНЦІЯ про захист прав людини і основоположних свобод, в статті 10-й якої сказано, що кожен має право на свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (Документ 995_043, чинний, поточна редакція — Ратифікація від 19.10.1973, підстава - 2148-08), в статті 19-й якого вказано, що Кожна людина має право безперешкодно дотримуватися своїх поглядів. Кожна людина має право на вільне вираження свого погляду; це право включає свободу шукати, одержувати і поширювати будь-яку інформацію та ідеї, незалежно від державних кордонів, усно, письмово чи за допомогою друку або художніх форм вираження чи іншими способами на свій вибір.
Спеціальний Закон України "Про доступ ло публічної інформації" має пріоритет перед іншими і повинен виконуватися усіма розпорядниками публічної інформації незалежно від законів, що регулюють їх діяльність (справа № К/800/10319/16)
Звертаю увагу, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. (ст. 6 ЗУ Про доступ до публічної інформації)
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. (ст. 19)
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. (ст. 20)
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. (ст. 22)
Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: ненадання відповіді на запит; ненадання інформації на запит; безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; несвоєчасне надання інформації; необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; навмисне приховування або знищення інформації чи документів. (ст. 24)
Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом. (ст. 1 ЗУ Про національну поліцію)
У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. (ст. 3)
Поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. (ст. 6)
Під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. (ст. 7)
Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. (ст. 8)
Відповідно до статті 15 Закону України «Про національну поліцію», Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Територіальні органи поліції утворює, ліквідовує та реорганізовує Кабінет Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України на підставі пропозицій керівника поліції.
Переглянувши офіційні джерела через мережу Інтернет, а саме: офіційний сайт Верховної Ради України; офіційний сайт Міністерства юстиції України; офіційний сайт Кабінету Міністрів України; офіційний сайт Міністерства внутрішніх справ України, в пошуках офіційних документів (розпорядчих актів) про утворення територіальних органів поліції в областях, районах, містах, районах в містах як юридичних осіб публічного права, як того вимагає положення статті 15 ЗУ "Про національну поліцію", цих документів не було виявлено.
Відповідно інформації розміщеної на офіційному сайті Головного управління національної поліції в Харківській області ( https://hk.npu.gov.ua/kontakty ) в розділі «Контакти» значаться, зокрема такі територіальні органи поліції:
Богодухівський районний відділ поліції;
Відділення поліції № 1 Богодухівського РВП (Валківський ВП);
Відділення поліції №2 Богодухівського РВП (Золочівське ВП);
Красноградський районний відділ поліції (Красноградський ВП);
Відділення поліції № 1 Красноградського РВП (Сахновщинський ВП);
Харківське районне управління поліції № 2 (Московський ВП).
На підставі вищезазначеного, прошу забезпечити мені надання інформації з наступних питань:
1. Фотокопію розпорядчого акту про утворення територіального органу з назвою «Богодухівський районний відділ поліції» як юридичної особи публічного права, відповідно вимог статті 15 чинного Закону України «Про національну поліцію»;
2. Фотокопію розпорядчого акту про утворення територіального органу з назвою «Відділення поліції № 1 Богодухівського РВП (Валківський ВП)» як юридичної особи публічного права, відповідно вимог статті 15 чинного Закону України «Про національну поліцію»;
3. Фотокопію розпорядчого акту про утворення територіального органу з назвою «Відділення поліції №2 Богодухівського РВП (Золочівське ВП)» як юридичної особи публічного права, відповідно вимог статті 15 чинного Закону України «Про національну поліцію»;
4. Фотокопію розпорядчого акту про утворення територіального органу з назвою «Красноградський районний відділ поліції (Красноградський ВП)» як юридичної особи публічного права, відповідно вимог статті 15 чинного Закону України «Про національну поліцію»;
5. Фотокопію розпорядчого акту про утворення територіального органу з назвою «Відділення поліції № 1 Красноградського РВП (Сахновщинський ВП)» як юридичної особи публічного права, відповідно вимог статті 15 чинного Закону України «Про національну поліцію»;
6. Фотокопію розпорядчого акту про утворення територіального органу з назвою «Харківське районне управління поліції № 2 (Московський ВП)» як юридичної особи публічного права, відповідно вимог статті 15 чинного Закону України «Про національну поліцію»;
Повідомити про отримання та облікування запиту, номер за яким було обліковано даний запит та повідомити про переадресацію запиту в разі неможливості надати обґрунтовану відповідь.
Прошу звертатися до мене, з цього часу і в майбутньому, усно чи письмово в листах та на конвертах відповідно до правил Українського правопису. А саме так і тільки так: Микола Михайлович Кісіль.
Інший формат звернення вважатиму за порушення моїх прав та порушення моєї внутрішньої Волі.

З повагою,

Микола Михайлович Кісіль

Доброго дня!

Ви отримали запит від 16 січня 2023 року? Повідомте про отримання та облікування запиту, номер за яким було обліковано даний запит.

З повагою,

Микола Михайлович Кісіль

Доброго дня!

Дякую!

З повагою,

Микола Михайлович Кісіль