Роp`яснення щодо QR-код.

Доброго дня!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

1. Яким законодавством України передбачено QR-код (QR-сертифікат) для людини, якщо QR-код запатентований як спосіб цифрового маркування товару?

2. Чи встановлений законодавством України обов'язок громадян отримувати QR-коди на інтернет-сайті «Державні послуги онлайн», додатку «ДІЯ»?

3. Чи існує правий обов'язок громадян мати при собі смартфон для зберігання QR кодів та їх надання на вимогу невизначеного кола осіб (кожному зустрічному - бармену, торговцю, охоронцю, поліції), включаючи їх вимоги щодо носіння та звіряння даних паспорта та QR коду. Стаття 359 КК України. «Незаконне придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації», що містять QR-код?

4. Чи законний примус громадян до публічної демонстрації свого QR-коду, який підпадає під ознаки Стаття 182 Кримінального кодексу України. «Порушення недоторканності приватного життя», Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 31.01.2019, Стаття 145 Кримінального кодексу України. «Незаконне розголошення лікарської таємниці»?

5. Чи порушує примусове прирівнювання людини до товару, що ідентифікується QR-кодом, Цивільний кодекс України Стаття 297. «Право на повагу до гідності та честі».

6. Чи є гуманним офіційне нав'язування громадянам України QR-кодів, чи не порушує це
право на гідне життя і вільний розвиток людини.

7. Чи є оборот у приватних операторів, роботодавців (Автоматизована система управління «Кадри») відомостей про наявність чи відсутність вакцинації розголошенням лікарської таємниці та персональних даних всього населення України.

8. Чи не є обмеження прав за ознакою наявності або відсутності QR коду ПОРУШЕННЯМ Конституції України, а саме:
– всі люди є вільними та рівними у своїй гідності та правах, права та свободи людини є невідчужуваними та непорушними (ст. 21);
- Кожна людина має невід'ємне право на життя (ст. 27);
– кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування (ст. 49).
Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод:
– захист права на життя та захист від нелюдського поводження, в рамках якого можна розглядати питання наслідків медичних експериментів, відмови у медичній допомозі чи несвоєчасній медичній допомозі (ст. 2 та ст. 3);
- Захист від втручання в особисте життя (включно з медичною автономією) (ст. 8);
- свобода вираження думок, поглядів, отримання та поширення інформації та ідей без будь-якого втручання з боку органів державної влади та незалежно від державних кордонів (ст. 10).

З повагою,

Марина