Щодо паспортів автобусних маршрутів загального користування
-
Від: Богдан
До: Національна Поліція -
Доброго дня!
На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):
Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», паспорт маршруту — це документ, що містить схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду, графіки режимів праці та відпочинку водіїв тощо.
Також згідно з цією ж статтею, автомобільний перевізник — це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Нормативне регулювання вимог до паспортів автобусних маршрутів регулярних та регулярних спеціальних перевезень, а також процедури їх розроблення, погодження та затвердження встановлено Порядком розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 7 травня 2010 року № 278, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 червня 2010 року за
№ 408/17703 (далі — Порядок № 278).
Додатки 1 та 3 до Порядку № 278 — «Паспорт автобусного маршруту регулярних перевезень» — містять графу «ПОГОДЖЕНО», якою передбачено погодження паспорта уповноваженим підрозділом Національної поліції України.
Відповідно до пункту 2.13 розділу II Порядку № 278, затвердження паспорта діючого автобусного маршруту регулярних перевезень (додаток 1) здійснюється перевізником, тоді як затвердження паспорта нового автобусного маршруту регулярних перевезень (додаток 3) здійснюється організатором перевезень на відповідній території.
Беручи до уваги викладене, а також керуючись положеннями статей 1, 5, 13, 19, 20, 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», якими гарантовано право кожної особи на отримання інформації, що перебуває у володінні розпорядників,
ВИМАГАЮ НАДАТИ у межах компетенції Департаменту патрульної поліції Національної поліції України наступну публічну інформацію з відповідними копіями документів за період за період з 01.01.2025 по 31.10.2025:
1. Копії супровідних листів, що надходили від автомобільних перевізників та організаторів пасажирських перевезень, визначених статтею 7 Закону України «Про автомобільний транспорт», до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та/або його територіальних управлінь (підрозділів), щодо погодження паспортів міських, приміських та міжміських автобусних маршрутів (регулярних) загального користування.
2. Копії погоджених паспортів міських, приміських та міжміських автобусних маршрутів (регулярних) загального користування, погоджених Департаментом патрульної поліції Національної поліції України та/або його територіальними управліннями (підрозділами) за зверненнями автомобільних перевізників або організаторів пасажирських перевезень, визначених статтею 7 Закону України «Про автомобільний транспорт».
3. Копії листів про відмову у погодженні або вимог щодо доопрацювання паспортів міських, приміських та міжміських автобусних маршрутів (регулярних) загального користування, що були надіслані Департаментом патрульної поліції Національної поліції України та/або його територіальними управліннями (підрозділами) на адресу автомобільних перевізників або організаторів пасажирських перевезень, визначених статтею 7 Закону України «Про автомобільний транспорт».
На виконання вимог статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації»
вимагаю надати відповідь у встановлений законом строк — не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання цього запиту.
У разі якщо запитувана інформація або її частина не перебуває у володінні Департаменту патрульної поліції, вимагаю, відповідно до частини третьої статті 22 зазначеного Закону, невідкладно переспрямувати цей запит належному розпоряднику інформації з одночасним повідомленням про це запитувача.
Звертаю особливу увагу, що ненадання відповіді у встановлений строк, безпідставна відмова у наданні інформації, надання неповної або недостовірної інформації, а також порушення порядку доступу до публічної інформації є порушенням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» та тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до закріплених у Законі України «Про доступ до публічної інформації» гарантій та встановлених практиками судового захисту прав запитувачів, вимагаю також включити до обов’язкових умов обробки цього запиту такі положення:
Надання запитуваної інформації на електронну адресу не допускає стягнення плати за послуги з копіювання, друку, сканування чи пересилання, оскільки електронне надання інформації не вимагає матеріальних витрат у вигляді витрат на папір або фізичне копіювання.
Запит, що надісланий на електронну адресу розпорядника інформації, не потребує власноручного підпису запитувача — в електронному вигляді він визнається дійсним без фізичного підпису, оскільки Закон не зобов’язує супроводжувати його автентифікаційним підписом за умови, що в запиті зазначена електронна адреса та інші обов’язкові реквізити (ім’я/найменування, засіб зв’язку тощо).
Вищий адміністративний суд України у Постанові Пленуму від 29.09.2016 року № 10 чітко зазначив, що законодавством не передбачено обов’язку розпорядника інформації ідентифікувати особу запитувача. Запитувачу не потрібно додавати документи, що посвідчують особу, а розпорядник не здійснює перевірку даних (звірення підпису, уточнюючі запитання тощо).
Підтримка цих положень знаходить підтвердження у практиці судів. Зокрема, у справі № 9901/119/21 (2021 рік, ipLex) суд постановив, що розпорядник, який відмовив у наданні документів в електронному вигляді, діяв протиправно; копії документів мають бути надані заявнику безоплатно у електронному вигляді.
З повагою,
Богдан



