Щодо режимоутворюючих обмежень у межах земельної ділянки в місті Києві по вулиці Богдана Хмельницького, 12-14

Доброго дня!

Користуючись нагодою, висловлюю Вам свою глибоку повагу та звертаюсь до Вас з приводу наступного.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» облік, дослідження, охорону та збереження пам’яток місцевого значення, щойно виявлених об’єктів культурної спадщини забезпечують органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) — є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, а з питань виконання функцій державної виконавчої влади - Міністерству культури України та здійснює забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони культурної спадщини міста Києва, контроль за виконанням законів України «Про охорону культурної спадщини», «Про охорону археологічної спадщини» та інших нормативно- правових актів щодо охорони культурної та археологічної спадщини, приймає участь у розробленні проектів планів та програм розвитку охорони культурної спадщини, організація фінансування заходів щодо охорони культурної та археологічної спадщини, забезпечує виявлення, наукового вивчення, класифікації, захисту, збереження, належного утримання і відповідного використання об’єктів культурної спадщини, сприяє збереженню культурної спадщини, забезпечує захист об’єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування та пошкодження, забезпечує належний захист та утримання об’єктів археологічної спадщини на території міста Києва, здійснює відповідно до закону нагляд за станом схоронності археологічних пам’яток.

Об'єкт культурної спадщини — визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Нерухомий об'єкт культурної спадщини — об'єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності.

Порядок визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1760 відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини». Разом з цим відбувається присвоєння статусу «Пам'ятка культурної спадщини України» і охоронного номера у вищеозначеному реєстрі.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» землі, на яких розташовані пам’ятки, історико-культурні заповідники, історико- культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

Належність земельної ділянки до категорії земель історико-культурного призначення має бути встановлена відповідно до вимог статей 19, 20, 53 та 150 Земельного кодексу України.

Питання дотримання експлуатації пам'яток архітектури — є предметом широкої суспільної дискусії та стала темою чисельних публікацій в засобах масової інформації і викликало нагальну необхідність звернутись з цим запитом.

Зокрема, «Будинок прибутковий» по вул. Богдана Хмельницького, 12-14 у м. Києві наказом Міністерства культури і туризму України від 15.09.2010 No 706/0/16-10 занесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятка архітектури та містобудування місцевого значення, ох. № 635-Кв.

✯ ✯ ✯

Відповідно, до статті 19 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року та статті 10 Конвенції з прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожна людина має право безперешкодно шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів.

Керуючись правом на доступ до офіційних документів визначеним Конвенцією Ради Європи про доступ до офіційних документів (Конвенція Тромсе), ратифікованої Законом України № 631-IX від 20.05.2020 року, яка надає право кожному, без дискримінації за будь-якою ознакою, на доступ, за вимогою, до офіційних документів, що знаходяться в розпорядженні державних органів. Під поняттям «офіційні документи» розуміється будь-яка інформація, записана в будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

На підставі статті 34 Конституції України та статті 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію, при цьому відповідно до статті 19 цього самого закону запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію, незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Звертаю увагу на те, що згідно з пунктом 3 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов’язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. А згідно з частиною 7 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

✯ ✯ ✯

На підставі наведеного та керуючись статтями 19, 34, 40, 68 Конституції України, статей 5, 9, 28, 29, 32, 33 Закону України «Про інформацію», статтями 1, 3, 4, 5, 6, 13, 19, 20, 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації», які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, —

ПРОШУ:

(1) Надати інформацію чи підписано та з ким охоронний договір і чи надавались погодження проектної документації з метою проведення ремонтних та реставраційних робіт вказаного будинку з метою запобігання його руйнуванню, а в разі інснування такого Договору та відповідних погоджень надати їх скан-копії.

(2) Надати інформацію чи здійснювалось фінансування та використання спеціальних коштів на проведення ремонту, реставрації, збереження, охорону та захист зазначеного будинку і чи передбачено таке фінансування в майбутньому.

(3) Надати інформацію та скан-копії наявних документів щодо наявності/відсутності режимоутворюючих обмежень об’єктів культурної спадщини та історико-культурних заповідників, історико-культурних територій, археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об’єктів культурної всесвітньої спадщини у використанні земельних ділянок, їх пам’яткоохоронного статусу у межах земельної ділянки в місті Києві по вулиці вул. Богдана Хмельницького, 12-14.

З повагою,

Володимир БОГАТИР