Заява про кримінальні правопорушення за ч.2 ст.28, 158-3, 364 ККУ (в порядку ст. 214 КПК України

28.10.2012 відбулися вибори народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі №11.
29.10.2012 близько 16:00 голова ОВК №11 Сергій Сітарський оголосив технічну перерву в роботі на 45 хвилин, оскільки всі члени комісії стомились та зголодніли. Але назад повернулись лише четверо членів ОВК, а решта просто не з’явились. Після чого голова комісії почав дзвонити своїм колегам на мобільний, але із незрозумілих причин вони просто не відповідали. Потім, по телефону представники ЦВК йому роз’яснили, що комісія повинна продовжити роботу із прийому документації за умов, якщо на місці присутні не менше трьох членів ОВК. Після 18:00 до роботи приступили четверо із вісімнадцяти представників комісії.
Близько 19:00 того ж дня в приміщенні ОВК №11 раптово зникло електропостачання. При цьому електроенергія зникла лише в будівлі, де розташована ОВК. Присутні почали дзвонити в аварійну службу, гарячу лінію міськвиконкому та інші інстанції. За годину проблему вдалося вирішити, але ненадовго. Вже о 21:00 світло знову вимкнули, цього разу на 12 годин. На той момент в ОВК працювали п’ять членів комісії. Також в приміщенні залишались довірені особи від кандидатів, журналісти та спостерігачі.
Аби продовжити роботу, було вирішено використати світлодіодні ліхтарі. Потім у приміщенні з’явились бандити на чолі із депутатом Вінницької обласної « Партії регіонів» Сергієм Чорнооким. Їхнім завданням було перешкоджати подальшій роботі комісії. Почалася сутичка, хтось кинув у приміщення димову шашку.
30.10.2012 року близько 6:00 ранку ситуацію вдалося нормалізувати, прийняті короби із бюлетенями залишили в кімнаті № 306, попередньо опломбувавши приміщення. Однак зловмисники, як з’ясувалося пізніше, проникли до приміщення та пошкодили бюлетені з тих дільниць, де лідирувала Солейко Н.П.
Подальша робота комісії продовжилась поверхом вище о 12-й годині 30 жовтня, але вкрай непродуктивно через безперервні провокації та суперечки з боку довірених осіб Домбровського О.Г.
Замовником злочину є кандидат в народні депутати України по округу №11 Домбровський Олександр Георгійович, з єдиною метою – фальсифікації результату виборів 28.10.2012 в одномандатному виборчому окрузі №11 вступив у злочинну змову з такими особами: Вінницький міський голова - Гройсман Володимир Борисович, міністр економічного розвитку і торгівлі України Порошенко Петро Олексійович, Чорноокий Сергій Михайлович, а також:
Судді Вінницького окружного суду: Заброцька Людмила Олександрівна, Чернюк Алла Юріївна, Шаповалова Тетяна Михайлівна, які зловживаючи суддівською владою винесли незаконну постанову від 01.11.2012 у справі № 2а/0270/4995/12 за адміністративним позовом Домбровського О.Г.
суддя Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Н.В. яка зловживаючи суддівською владою винесла незаконну постанову від 10.11.2012 року у Справі № 2-а-0270/5196/12 за адміністративним позовом Солейко Н.В.
судді Вінницького апеляційного адміністративного суду: Білоус О.В. Мельник-Томенко Ж. М. Залімський І. Г., які зловживаючи суддівською владою винесли незаконну ухвалу від 13.11.2012 у справі № 2-а-0270/5196/12 за апеляційною скаргою Солейко Н.В.
Таким чином, ця організована злочинна група вчинила кримінальні правопорушення, відповідальність за які передбачена ст 364, 158-3 КК України.
Постановою Вищого адміністративного суду України при ухваленні у справі № П/800/99/13 від 8 лютого 2013 року Домбровського О.Г. було визнано недостовірними результати чергових виборів народних депутатів України 28.10.2012 р. в одномандатних виборчих округах №№ 11, 71, встановлені Центральною виборчою комісією, про що складені: 11.11.2012 р. о 14 год. 10 хв. Протокол про результати виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі № 11 та 10.11.2012 р. о 18 год. 10 хв. , Протокол про результати виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі № 71; скасовано постанову Центральної виборчої комісії від 23.11.2012р. №1980 в частині реєстрації обраного народного депутата по одномандатному виборчому округу № 11 Домбровського О.Г, 1962 року народження, проживає в місті Вінниця, безпартійний, самовисування; визнано відсутність у Домбровського О.Г, 1962 року народження, статусу та повноважень народного депутата України; визнано неможливим достовірне встановлення підсумків голосування та результатів виборів народних депутатів України 28.10.2012 р. в одномандатних виборчих округах №№ 11, 71 та необхідність проведення повторних виборів народних депутатів України в одномандатних виборчих округах №№ 11, 71; зобов'язано Центральну виборчу комісію вчинити дії по організації підготовки та проведення повторних виборів народних депутатів України в одномандатних виборчих округах №№ 11, 71 у відповідності до вимог Закону України «Про вибори народних депутатів України».
20.09.2022 року Європейським судом з прав людини (далі - Європейський суд/Суд) розглянуто справу "Солейко проти України" за заявою № 78181/12 (далі - заявниця) та прийнято рішення (далі - Рішення), яким встановлено порушення Державою Україна статті 3 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та зобов’язано сплатити 3000 (три тисячі) євро в якості відшкодування моральної шкоди і 1000 (одна тисяча) євро в якості компенсації витрат на правову допомогу, понесених під час провадження у Суді, які мають бути сплачені на банківський рахунок захисника заявниці, Солейко Н.П.
Заявниця скаржилася за статтею 3 Першого протоколу до Конвенції, що її право бути обраною кандидатом на вільних виборах було порушене внаслідок серйозних недоліків у процесі підрахунку результатів на рівні Окружної виборчої комісії.
Адміністративні суди ухвалили рішення не на користь заявниці, встановивши, що перерахунок голосів був проведений у суворій відповідності до законодавства, тоді як запропонований заявницею альтернативний спосіб визначення результатів голосування не ґрунтувався на законодавстві. Щодо тверджень заявниці про вчинення протиправних дій, то вони були відхилені як непідтверджені вироками. Адміністративний позов заявниці проти Центральної виборчої комісії у зв'язку із затвердженням, як стверджувалося, недостовірних результатів голосування так само був безуспішним.
Детальна інформація стосовно фактів, скарг, національних засобів правового захисту була викладена громадянкою в заяві № 78181/12, до якої було додано копії документів, якими підтверджено вказані обставини.
Щодо цих скарг Суд зазначає, що стаття 3 Першого протоколу до Конвенції проголошує фундаментальний принцип для ефективної політичної демократії та є відповідно найвищою цінністю в системі Конвенції. Суд зауважує, що стаття 3 Першого протоколу до Конвенції включає суб’єктивні права голосувати та бути обраним. Незважаючи на важливість цих прав, вони не є абсолютними. Оскільки стаття 3 Першого протоколу до Конвенції визнає такі права, не надаючи самих понять, дозволяючи договірним державам самим визначити їх межі, це не заборонено в принципі.
Однак стаття 3 Першого протоколу до Конвенції передбачає деякі позиції процесуального характеру, зокрема вимоги щодо наявності в державі ефективного розгляду індивідуальних скарг з питань, які зачіпають виборчі права. Наявність такої системи є однією з головних гарантій вільних і справедливих виборів та важливою гарантією проти свавілля у виборчому процесі. Для того щоб розгляд скарг був ефективним, процес прийняття рішень за скаргами на результати виборів повинен супроводжуватися адекватними і достатніми гарантіями, які виключають будь-яке свавілля. Процедура повинна гарантувати прийняття справедливого, об’єктивного і достатньо вмотивованого рішення.
Крім того, Суд зазначає, що стаття 3 Першого протоколу до Конвенції охоплює період після проведення виборів, включаючи підрахунок голосів, а також запис і передачу результатів. У зв’язку з цим держава має позитивне зобов’язання забезпечувати ретельне регулювання процесу, під час якого встановлюються, обробляються та фіксуються результати голосування.
Концепція вільних виборів буде поставлена під загрозу лише за наявності доказів процедурних порушень, які могли б перешкодити вільному вираженню думки громадянами, а також відсутності ефективного розгляду таких скарг на національному рівні. Враховуючи матеріали справи та встановлені обставини справи, Суд дійшов висновку, що порушення, про які стверджувала заявниця, були достатньо серйозними, аби перешкодити вільному волевиявленню громадян під час виборів до органу законодавчої влади. У звіті Бюро демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі зі спостереження за виборами, опублікованому у січні 2013 року, було вказано підтвердження достовірності таких тверджень. Однак національні суди формально відхилили твердження заявниці, не доклавши серйозних зусиль, аби, по-перше, з’ясувати, що сталося насправді, і, по-друге, розглянути можливість встановлення результатів виборів у спосіб, який був більш достовірним, ніж на підставі перерахунку голосів, який викликав серйозні питання.

Вважаю, що в даному випадку збитки Державному бюджету було завдано в результаті дій посадових осіб органів державної влади (зокрема Центральної виборчої комісії та судів), які мають ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364, 365 та 367 Кримінального кодексу України.
Одночасно повідомляємо, що у додатках до цієї заяви містяться всі наявні у Міністерства юстиції документи, що можуть бути використані працівниками Державного бюро розслідувань в якості доказів, та які свідчать про наявність об’єкту та об'єктивної сторони кримінального правопорушення.
Статтею 6 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» зазначається, що Державне бюро розслідувань відповідно до покладених на нього завдань та у межах своєї компетенції припиняє і розкриває кримінальні правопорушення, розслідування яких віднесено до компетенції Державного бюро розслідувань та вживає заходів щодо відшкодування завданих державі збитків і шкоди, забезпечує можливості для конфіскації коштів та іншого майна, одержаного внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, у порядку, визначеному законодавством.
На підставі викладеного, керуючись статтями 60, 214, 216, 283 Кримінального процесуального кодексу України, статтями 5, 6 Закону України «Про Державне бюро розслідувань»,
ПРОШУ:
Внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчиненікримінальне правопорушення за ч.2 ст.28, 158-3, 364 КК України.
Надати мені витяг з ЄРДР на мою електронну адресу: [email address].

Заявник
Павленко Юрій Євгенійович
04128 м. Київ, вул. Мрії 28
[email address]