Запит

Доброго дня!
Запит на інформацію

Ст. 8 Конституції України(далі КУ) каже - В Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно Ст. 9 КУ - Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 6 Загальної декларації прав людини та статтею 16 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина, де б вона не перебувала, має право на визнання її правосуб'єктності.

Я Сергій Бабак, шляхом вільного волевиявлення - заявляю що
я є людина — суб'єкт міжнародного права!

Відповідно ст.3 КУ - Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.(ст.21 КУ)

Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.(ст.22 КУ)

Відповідно до ст.19 Загальної декларації прав людини та ст.10 Конвенції прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950 року) кожна людина має право безперешкодно шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів.

Керуючись правом на доступ до офіційних документів, визначеного Конвенцією Ради Європи про доступ до офіційних документів (Конвенція Тромсе, ратифікованої Законом України №631-ІХ від 20.5.2020)

В порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації»
Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та ст. 34, 40 Конституції України кожному гарантовано право на доступ до публічної інформації.
За п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

В той час, як за визначенням ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Інформація на запит надається безкоштовно.
При цьому, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання. (ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Враховуючи викладене на підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст. 34, 40 Конституції України,

На підставі Ст 57 Конституції України
"Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.
Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом.
Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними."

Прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

Копію нормативних актів, де вказується визначення терміну "військова агресія", який вказаний в Указі Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та Указ №69/2022 "Про загальну мобілізацію".

У випадку , якщо з якихось причин неможливо надати змістовну відповідь по суті запиту – письмово вказати причину та перенаправити запит за належністю відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», до розпорядника зазначеної інформації.

Звертаю вашу увагу на Указ Президента України від 07.02.2008 № 109 “Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування”,
З метою забезпечення реалізації та гарантування закріплених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, права громадян на участь в управлінні державними справами, а також підвищення ефективності роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування зі зверненнями громадян…
Недопущення надання неоднозначних, не обгрунтованих або
неповних відповідей за зверненнями громадян, із порушенням
строків, установлених законодавством, безпідставної передачі
розгляду звернень іншим органам;
викоренення практики визнання заяв чи скарг не обгрунтованими
без роз'яснення заявникам порядку оскарження прийнятих за ними
рішень;

У відповіді на мій запит укажіть, будь ласка, його реєстраційний номер, також відповідь має формуватися з вказанням змісту мого запиту.

Звертаю окрему увагу, що застосування закону "Про звернення громадян" в данному випадку, буде мною розцінено, як уникнення в наданні інформації або навмисне приховування інформації.

Звертаю Вашу увагу, що у даному випадку відмова у наданні інформації є порушенням мого права, гарантованого законодавством. За такі дії розпорядника передбачена адміністративна відповідальність, яка покладається на винну особу, тобто працівника розпорядника (ст. 212-3 КУпАП).

Забороняю:
1. Приєднувати мене до фізичної особи, що є принижуванням гідності і заниженням людини.
2. Застосовувати, щодо мене у випадках звернення, усного чи письмового, та визначенні мого цивільного та правового статусу у будь-яких документах, форми “фізична особа”, так як фізичні особи з паспортами громадян України на території унітарної держави Республіки Україна — не є громадянами (визначення членів Генеральної Асамблеї ООН 1977р.), і навіть більше не є людьми.

З повагою, Людина Сергій Бабак