Київська влада робить вигляд, що не помічає, як під її керівництвом і за її безпосередньої участі стародавнє місто перетворюється на житловий масив.
Знімати біля Будинку зі зміями і каштанами не так уже й безпечно: можна отримати по голові хвостом змії, шматком каштану, фрагментом руки хлопчика, уламком балкону. Елементи декору лежать просто на тротуарі – будинок зі зміями кидається камінням у місто, бо це єдина приступна для нього форма комунікації: я тут, я ще живий, SOS.
Натомість місто удає, що Будинку зі зміями не існує. Існує лише земля в центрі столиці, в якій закопано десятки мільйонів доларів, і видобути які заважає цей напівсліпий облізлий будинок у стилі модерн архітектора Ігнатія Ледоховського. Один з найкрасивіших будинків у Києві.
Будинок пережив два нищівні ремонти. Перший – у 20-х роках. Тоді надбудували 4-й поверх, знищивши оформлення веж. У 90-х роках після ремонту зникли кахлеві пічки та елементи декору приміщень.
Будинок зі зміями до ремонту
До наступного ремонту будинок, який включено в Державний реєстр нерухомих пам’яток України як пам’ятку архітектури місцевого значення (охоронний № 316-Кв), може просто не дожити.
Запитання, коли планується реставрація, «Доступ до правди» вирішив адресувати власникові будинку.
Але спочатку ми мали з’ясувати, хто він.
Крок 1: запит у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно
Щоб з’ясувати, хто є власником будинку, ми передовсім звернулися до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В реєстрі є дві опції: можна отримати інформацію про власника будинка і про власника земельної ділянки.
Ми запросили дані про будівлю, проте отримали… дані про ділянку. Повторний запит привів до такого самого результату.
Висновок: даних про власників будинку в державному реєстрі немає, проте є дані на земельну ділянку площею 0,1006 га за адресою Велика Житомирська, 32, призначену для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі.
Пошуки інших київських будинків, історичних і занедбаних, підтвердило наш здогад: багато київських будинків, зокрема й пам’яток архітектури виведено з реєстру. І це не випадковість неуважного реєстратора – це правила самозбереження їх власників.
Фото від 04.11.2015 (с) Ярослав Муравйов, Доступ до правди
Проте попри те, що Держреєстр не дав даних про власника будинка, результат щодо власника земельної ділянки ми оцінили як втішний: адже землею під будинком досі володіє територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради.
Це означає дві речі. Перша – поки земля комунальна, будинок стоятиме. Друга – це вказівка, де шукати власника – рано чи пізно він об’явиться у Київраді, через яку муситиме провести землевідведення.
Крок 2: запити до КМДА, Міністерства юстиції, Міністерства культури
Наступним кроком став запит до Київської міської державної адміністрації щодо того, чи є будинок у комунальній власності, і якщо ні, то хто є власником будинка на вулиці Велика Житомирська, 32. Відповідь від КМДА теж була прогнозованою: будинок не є комунальною власністю, інформація щодо власника будинка у КМДА не створювалася і не є у її володінні.
Відповідь департаменту комунальної власності, куди переслали наш запит з КМДА, визначивши саме цей відділ належним розпорядником інформації, виявилася ще конкретнішою: запитувана інформація у департаменті відсутня.
Фактично місто у письмовій формі визнало й розписалося, що інформацією про будинок не володіє. Але це виявилося неправдою: інформація в КМДА є, просто не в тому департаменті, на який розписали запит.
Ремарка: згідно з законом, розпорядником публічної інформації є КМДА, тому запити про публічну інформацію, потрібно надсилати на КМДА, а не на окремі управління чи департаменти. У КМДА працівники відділу по роботі з публічною інформацією самі розписують запит саме на той підрозділ, який цією інформацією володіє. Теоретично. Наш запит, випадково чи ні, розписали на Департамент комунальної власності КМДА та Шевченківську районну раду, які відповіли, що нічого не знають та інформації такої не мають.
Запит у Міністерство юстиції, як відповідального за ведення реєстру, дав очікувану відповідь – шукайте у власника у тому самому Держреєстрі прав на нерухоме майно, де, як ми вже знаємо, даних про будинок немає.
Відповідь Міністерства культури: інформації про власників будинку у Мінкульті немає, звертайтесь до органів місцевого самоуправління.
Крок 4: моніторинг сайту Київради + запит щодо витягу з протоколу засідання комісії КР+ запит в БАДІ
Ми знали, що рано чи пізно власник звернеться в Київраду по дозвіл на землю. Така засідка могла бути тривалою, а перегляд проектів рішень на сайті Київради – нескінченним. Але несподівано вже 9 жовтня на сесію Київради було винесено проект рішення № 2246 «Про передачу земельної ділянки ТОВ «Акваплаз» для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі на вул. Велика Житомирська, 32». Питання голосувалося на останньому сесійному тижні минулої Київради.
Ремарка: проекти рішень публікуються на сайті Київради в розділі «Нормотворча діяльність/Проекти рішень», проте найзручніше шукати за номером документу, а от якщо номер невідомий, доведеться вручну гортати сторінку за сторінкою.
Про те, як відбувалося на сесії голосування щодо Будинку зі зміями, точніше землі під ним, «Доступу» розповіла тодішній депутат Київради Олена Єскіна.
«Я взяла слово і дуже різко закликала всіх проголосувати проти цього питання, оскільки йдеться про збереження унікального будинку», - каже Олена.
«Реалізується типова схема, коли, отримавши земельну ділянку, забудовник має можливість довести, що пам'ятка не підлягає ремонту та має бути знесена або отримати дозвіл на її реконструкцію/перебудову (спотворення).
Вразила позиція багатьох депутатів, які, незважаючи на викладені мною аргументи, кричали "Голосуємо! Голосуємо!", а також позиція голови земельної комісії В. Прокопіва та директора департаменту земельних ресурсів – Поліщука, які намагалися переконати депутатів віддати ділянку недобросовісному власнику в оренду на 15 (!) років, мотивуючи необхідністю поповнювати бюджет столиці орендною платою!!! Зазначене питання, з величезним скандалом, вдалося зняти (щиро дякую тим колегам, які підтримали), але не маю жодних сумнівів, що скоро воно з'явиться у порядку денному знов!», - написала Єскіна у Фейсбуку.
Перед тим як потрапити на сесію проект 2246 пройшов розгляд у комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування, де, згідно з витягом з протоколу № 22 від 22.09.2015, «за» рішення передати ділянку ТОВ «Акваплаз» проголосувало 13 депутатів – членів комісії, присутніх на засіданні. Проти – немає, утрималися – немає.
Ремарка: протоколи засідань комісії публікуються на сайті Київради, проте протокол №22 на момент підготовки статі ще не був опублікованим, не опублікований він і досі. Тому, щоб подивитися, як проект проходив комісію, ми надіслали інформаційний запит до Київради.
Фото від 04.11.2015 (с) Ярослав Муравйов, Доступ до правди
«Я голосував за те, щоб передати земельну ділянку власникові будинку, щоб він міг там провести реновацію», - пояснює депутат Владислав Михайленко, «Удар», член комісії з містобудування, архітектури та землекористування минулої Київради.
І пояснює: «Часто позиція проти забудовника – це чийсь галасливий піар. Є приклад Гостиного двору, коли землю у забудовника забрали, а споруда стоїть, розсипається. Я за конструктив».
За його словами, на засіданні комісії звучало про те, що землевідвід потрібен власникам для проведення реновації пам’ятки – мовляв, поки земля їм не належать, вони побоюються вкладати гроші.
Проте, як визнав Владислав, він питання глибоко не вивчав, з інтересом вислухав те, що вдалося дізнатися «Доступу» і порадив звернутися до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ), щоб дізнатися, чи отримали власники будинку зі зміями дозвіл на проведення робіт. І головне – яких саме.
«Звернень (заяв)від ТОВ «Акваплаз» чи іншої юридичної особи стосовно видачі дозволу на виконання будівельних робіт на об’єкт будівництва за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 32, не надходило», - відповіла на наш запит БАДІ.
Цілком можливо, що ТОВ «Акваплаз» і справді має плани реновації будівлі, проте чомусь дозвіл на неї за всі 5 років, що володіє будинком, так і не отримало. Більше: навіть не звернулося по нього.
Фото від 04.11.2015 (с) Ярослав Муравйов, Доступ до правди
Доповнено нашими читачами:
Попри те, що ніяких заяв до БАДІ подано не було, Андрій Матюха, засновник ТОВ «Акваплаз», ще у лютому 2014 року коментував зміни, що плануються. «Ми плануємо відновити фасад із сучасних матеріалів, проте у всіх деталях, будинок знову стане рожево-бордового кольору, як на старих фотографіях. Це буде 4-поверховий апартамент-отель», - так пояснював Матюха журналістам газети «Сегодня».
Їм же вдалося опублікувати і проект майбутнього апартамент-отелю. Щоправда, не 4-поверхового, а шести. Колеги також зафіксували кілька розбіжностей у словах власника будинку.
Фото газети «Сегодня»
Крок 5: запити щодо історії власності будинку і землі
До березня 2015 року земля під будинком зі зміями була державною.
Проте 2 березня КМДА видає розпорядження № 185 про передачу земельної ділянки із земель державної власності до комунальної власності міської громади. Як ідеться в мотиваційній частині, «враховуючи набуття ТОВ «Акваплаз» права власності на нежилий будинок».
У розпорядженні фігурує колишній власник земельної ділянки, а в проекті рішення – попередній власник будинку і земельної ділянки, Міністерство внутрішніх справ.
Наступний запит «Доступ» надіслав саме в МВС, щоб дізнатися, яким чином було знято з балансу міністерства знаменитий будинок зі зміями.
МВС надіслало у відповідь акт приймання-передачі будинку з балансу Міністерства на баланс Державного спеціального проектного інституту МВС. На повторний запит, про те, як будівля була знята з балансу інституту, відповіді поки немає.
Проте ми знаємо, що згідно з актом балансова вартість одного з найкрасивіших будинків у історичному центрі Києва на 28.08.2008 становила 4 831 тис. грн.
У проекті рішення Київради № 2246 можна знайти інформацію про те, що ТОВ «Акваплаз» володіє будинком на підставі договору купівлі-продажу від 18.01.2010 № 79.
Згідно з цим актом, продавцем є Державний спеціальний проектний інститут МВС, покупцем – ТОВ «Акваплаз». Вартість, за яку було куплено будинок, 14 млн. 809 тис. грн (правочин № 3797525).
Доповнено нашими читачами:
У Єдиному реєстрі судових рішень, у справі щодо позову ТОВ «Акваплаз» до Київради щодо земельної ділянки на вулиці Велика Житомирська, 32, є також абзац обставини продажу будинку Державним спеціальним проектним інститутом МВС на аукціоні новому власникові. Звертає на себе увагу дата продажу - 29 грудня, та непевна репутація біржі.
«Відповідно до п. 1 Договору купівлі-продажу продавець передав, а покупець прийняв у власність нежилий будинок (в літ. А), що знаходиться у місті Києві по вул. Великій Житомирській, 32. Продаж нежилого будинку вчинюється в порядку, визначеномупостановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку відчуження об'єктів державної власності» від 06.06.2007 р. за №803 на підставі протоколу №1 проведення аукціону з продажу державного майна, проведеного 29.12.2009 р. на уповноваженій Товарній біржі «Універсальна товарно-сировинна біржа» (договір доручення на організацію аукціону від 29.12.2009 р., укладений між Державним спеціальним проектним інститутом Міністерства внутрішніх справ України та ТБ «Універсальна товарно-сировинна біржа»).
Засновником ТОВ «Акваплаз», за даними ЄДРПОУ, є Андрій Валерійович Матюха і ТОВ «Фаворит-Оболонь». ТОВ «Фаворит-Оболонь», у свою чергу, заснував теж Андрій Валерійович Матюха, а також Сергій Валерійович Матюха і ТОВ «Ренесанс груп». Щодо ТОВ «Ренесанс груп», то його засновниками виступають теж Андрій Валерійович Матюха і Дар’я Євгеніївна Матюха.
Відомо, що екс-партнером Матюхи по ТОВ «Акваплаз» був Валентин Ісак, екс-власник корпорації «Столиця», що з 2011 року перебуває у розшуку. Щоправда, за даними «Ліга. Бізнес. Інформ», це не заважає йому бувати у Києві.
Ремарка: неодмінно перевірити інформацію про власників за двома реєстрами ЄДРПОУ – з сайту https://usr.minjust.gov.ua та судових рішень – http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Крок 6: стосунки влади і власника будинку
Наступний крок – з’ясувати, які стосунки склалися між власником будинку і київською владою. Чи помічає вона, що один з найкрасивіших будинків епохи модерну на межі руйнування. Виявляється, помічає. Просто одне управління КМДА не знає, що робить інше, а депутати взагалі не знають, що роблять всі ті управління разом узяті.
У відповідь на наш наступний запит до КМДА, який було розписано на Управління охорони культурної спадщини, ми отримали таку відповідь:
«Власник нежитлових приміщень – ТОВ «Акваплаз» уклав з Головним управлінням охорони культурної спадщини охоронний договір від 02.08.2011 № 248. Умови охоронного договору в частині утримання об’єкта культурної спадщини в належному санітарному, протипожежному і технічному стані не виконуються. Заходи із збереження об’єкта власником не вживаються. На даний час будівля не експлуатується, перебуває у незадовільному, вкрай аварійному стані. Ознак проведення робіт по збереженню об’єкта культурної спадщини та створення належних умов для його використання не виявлено».
12. 02. 2014 – КМДА відправляє на адресу ТОВ «Акваплаз» припис інспекційної перевірки;
07.05.2014 складає акт;
12.06.2014 – видає постанову про накладення фінансових санкцій.
Усі ці папери було відправлено на юридичну адресу ТОВ «Акваплаз» рекомендованою кореспонденцією, проте «зазначені документи повернулись до Управління за закінченням терміну зберігання».
25.07.2014 – Управління КМДА звернулося до прокуратури Шевченківського району з проханням підтримати позицію управління в суді. Відповіді не отримало.
14.11.2014 – Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження по справі № 826/16496/14.
31.12.2014 – позов задоволено, з ТОВ «Акваплаз» постановили стягнути 170 тис. грн. Рішення суду досі не виконано.
При цьому ТОВ «Акваплаз» спокійно подає документи на отримання землі в Київраду, і хтось у земельній комісії робить вигляд, що справи Управління з охорони культурної спадщини шерифа не обходять, а хтось вчасно не поцікавився, що ж це за будинок, і в підсумку комісія Київради спокійно за це рішення голосує: 170 тисяч гривень – іграшкова сума порівняно з тим, що стоїть на кону.
У компанії-власника – десятки мільйонів прибутку.
У нас усіх – унікальний будинок, який сьогодні ще можна врятувати.
Імовірно, проект рішення земельної комісії щодо землевідводу на Великій Житомирській, 32 буде винесено на найближчу сесію оновленої міськради. Важливо, щоб нові депутати не проголосували за нього. Щоб рішення суду щодо штрафу ТОВ «Акваплаз» було виконано, більше того, щоб відбувся повторний суд, який би розглянув розмір тої шкоди, яку недбалий власник наніс будинкові. І щоб це був такий штраф, на який будинок можна було б відреставрувати.
І щоб відреставрований будинок повернувся у власність міста.
І щоб місто відчуло свою відповідальність перед кожним історичним будинком, який робить Київ Києвом.
Леся Ганжа
PS. Нам не вдалося сфотографувати інтерєри будинку, проте ми знайшли їх в блозі Интересный Киев.
PPS. «Доступ до правди» продовжить дослідження власності історичних київських будинків, які стоять порожні, а часто – й поступово руйнуються. У нашому списку:
Алли Тарасової, 4
Алли Тарасової, 6-8-10/2
Артема, 75
Білоруська, 3
Білоруська, 5 (будівля «Малой опери»)
Боричів Тік, 23-В
бульвар Шевченка, 34
Коцюбинського, 12А
Бульварно-Кудрявська,19
Велика Житомирська, 30
Велика Житомирська, 32
Велика Житомирська, 34/а
Верхній Вал, 4
Вознесенський узвіз, 26
Володимирська, 20/21
Володимирська, 36а
Волоська, 5/14
Дмитрівська, 102
Дмитрівська, 102А
Дмитрівська, 104
Золотоворотская,11
Івана Мазепи, 11
Кудрявська, 7
Лук'янівська, 29А
Мала Житомирская, 10-14
Межигірська, 7
Мельникова, 8 («будинок з ірисами»)
Нагiрна, 14
Нагiрна, 2
Нижнеюрковская - 2-35-37
Овруцька, 16-18
Овруцька, 19
Олеся Гончара, 60 («садиба Лапінської»)
Прорізна, 41/27
Пушкінська, 35б-37б
Рейтарська 22,
Саксаганського, 23/50
Тропiнiна, 10
Тургенєвська, 19
Хмельницького,12
Чеховський провулок,10
Щекавицька, 19
Ярославів Вал, 1
Ярославів Вал, 11
Ярославів Вал, 15
Ярославів Вал, 18
Ярославська, 8
Якщо ви помітили у нашому списку неточності або хотіли б його доповнити, просимо писати на мейл: l.ganja@gmail.com.
Також просимо написати за цим мейлом, якщо ви хочете стати учасником проекту та провести власне розслідування щодо того чи іншого історичного будинку.