Повторно громадянство

Доброго дня!

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

29.03.2023 року через платформу «Доступ до правди» мною було подано запит щодо надання копій документів стосовно мене, Світлани Олексіївни Кіфоренко. Отримавши 30.03.2023 року відповідь за підписом головного спеціаліста відділу з питань дотримання гендерної рівності та опрацювання звернень громадян, інформаційних запитів Державної міграційної служби України РЯБОВОЇ Наталії Володимирівни, також ознайомившись із Законом України «Про захист персональних даних» та Законом України «Про звернення громадян», на адресу Державної міграційної служби додатково до запиту 13.04.2023 року направлено лист із заявою. Про його отримання наявне підтвердження АТ «Укрпошта».
Станом на 21.07.2023 року відповіді не отримано.

Нагадую, відповідно ст. 16 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права Документ 995_043, чинний, поточна редакція — Ратифікація від 19.10.1973, підстава - 2148-08) кожна людина, де б вона не перебувала, має право на визнання її право-суб'єктності. В преамбулі Конституції України затверджено: Дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, Верховна Рада України прийняла Конституцію - Основний Закон України (254к/96-ВР), який діє на всій території України.
Відповідно ст.1 Конституції України - що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
А стаття 3 зазначає,що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. (ст. 8)
Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. (ст. 9).
Також Конституцією України закріплено і інші права людини і громадянина:
Ст. 21: Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Ст. 22: Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерп- ними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Ст. 23: Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.
Ст.15: Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова. Цензура заборонена. Держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією і законами України.
Ст.19: Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст.68: Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Також Частиною 1-ю Статті 92 Конституції України (254к/96-ВР) визначено, що виключно Законами України визначаються - права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.
Статтею 34-ю Конституції України (254к/96-ВР), гарантовано право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, та право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Права передбачені ст.ст. 34, 40, 92 Конституції України (254к/96-ВР), є невідчужу-ваними, непорушними, не є вичерпними, гарантовані і не можуть бути скасовані, що закріплено ст.ст. 21, 22 Конституції України (254к/96-ВР).

Окрім Конституції України (254к/96-ВР), право на інформацію, відкритість, доступність, свободу обміну, достовірність і повнота інформації, гарантовано статтею 2-ю Закону України "Про інформацію". Статтею 3-ю Закону України "Про інформацію" гарантовано забезпечення доступу кожного до інформації, забезпечення рівних можливостей щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації, забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб'єктів владних повноважень.
Право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів закріплено статтею 5-ю Закону України "Про інформацію". Статтею 6-ю Закону України "Про інформацію" закріплено гарантію права на інформацію, яке забезпечується створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів.

Законом України "Про доступ до публічної інформації", статтею 21-ю визначено, при наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

Звертаю увагу, що чинними міжнародними договорами якими закріплено право на отримання інформації є КОНВЕНЦІЯ про захист прав людини і основоположних свобод, в статті 10-й якої сказано, що кожен має право на свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (Документ 995_043, чинний, поточна редакція — Ратифікація від 19.10.1973, підстава - 2148-08), в статті 19-й якого вказано, що Кожна людина має право безперешкодно дотримуватися своїх поглядів. Кожна людина має право на вільне вираження свого погляду; це право включає свободу шукати, одержувати і поширювати будь-яку інформацію та ідеї, незалежно від державних кордонів, усно, письмово чи за допомогою друку або художніх форм вираження чи іншими способами на свій вибір.

Наголошую: що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Відповідно ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Ст.19 вищезазначеного закону закріплює право Запитувача звернутися до розпоряд-ника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. (ст. 20)
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. (ст. 22)
Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: ненадання відповіді на запит; ненадання інформації на запит; безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; несвоєчасне надання інформації; необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; навмисне приховування або знищення інформації чи документів. (ст. 24)

Отже, на підставі вищезазначеного, повторно вдруге, враховуючи свідчення, зазначені в запиті на ресурсі «Доступ до правди» від 29.03.2023 року та моїй заяві від 13.04.2023 року,
прошу надати наступну інформацію (наступні документи):
1.Копію заяви (подання,декларації, тощо) від Кіфоренко Світлани Олексіївни,1971 р.н за період часу з 1991 року по теперішній час:
про вихід з громадянства УРСР/СРСР;
про втрату громадянства УРСР/СРСР;
про позбавлення громадянства УРСР/СРСР;
2. Копію заяви від Кіфоренко Світлани Олексіївни 1971 р.н за період з 1991 року і по теперішній час:
про встановлення належності до громадянства України
про набуття громадянства України
про вступ у громадянство України.
Запит не є зверненням, подання якого регламентується Законом України «Про звернення громадян» , тому відповідь на нього має бути надана протягом 5-ти робочих днів.
Копії документів та відповідь на запит мають оформлені відповідно до національного стандарту ДСТУ 4163:2020 та завірені відповідно чинного законодавства, із зазначенням вхідного номеру, повною розшифровкою посади та прізвища, ім’я по батькові відповідальної особи та завірену мокрою печаткою.

Прошу повідомити про отримання та облікування запиту, номер за яким було обліковано даний запит. В разі неможливості надати обґрунтовану відповідь - повідомити про переадресацію запиту.
З моменту отримання цього запиту і в майбутньому, усно чи письмово в листах та на конвертах прошу звертатися до мене відповідно до правил Українського правопису.
А саме так і тільки так: Світлана Олексіївна Кіфоренко.
Інший формат звернення вважатиму за порушення Моїх прав та порушення Моєї внутрішньої Волі.

З повагою,

Світлана