Притягнення до відповідальності Радіоненко та Железняк
ОСОБИСТО
Голові Національної поліції України
Івану ВИГІВСЬКОМУ
Трахатаєва Тараса Григоровича,
ЗАПИТ НА ІНФОРМАЦІЮ
Шановний пане Іване!
Прошу Вас провести перевірку та вжити дієвих заходів за фактом використання службового становища всупереч інтересам служби державними службинями Міністерства юстиції України:
директором Департаменту реєстрації та систематизації правових актів ЖЕЛЕЗНЯК Наталією Анатоліївною;
заступником директора Департаменту ‒ начальником Управління державної реєстрації нормативно-правових актів РАДІОНЕНКО Оксаною Володимирівною.
Зазначені посадові особи під час дії воєнного стану умисно перешкоджають виконанню обов’язків та повноважень керівникам Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також військових формувань (далі ‒ військові формування).
Железняк Н.А. та Радіоненко О.В., з метою підкреслення бездоганної поведінки і сумлінного виконання своїх посадових обов’язків, а також забезпечення поблажливого до себе ставлення з боку керівництва Міністерства юстиції, систематично, впродовж 2022 ‒ 2025 років склали особисто та за участі підпорядкованих працівників, як уповноважених посадових осіб органу юстиції, більше ДВОХСОТ висновків/рішень, з урахуванням вимог абзацу десятого пункту 13 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731.
Про що зазначено у листі заступника Міністра юстиції України від 29.01.2025 №12116/29-6-25/10.1.4, розташованого за посиланням https://dostup.org.ua/request/chieriez_k...
Формально дії Железняк Н.А. та Радіоненко О.В. не містять ознак зловживання службовим становищем всупереч інтересам військових формувань, оскільки у цих випадках ними приймаються рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта. Але використовуючи та застосовуючи заздалегідь не визначені:
Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №55;
Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731;
Типовою інструкцією про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року №736; зазначений перелік актів Уряду України, якими унормовано єдині методологічні підходи та правила нормопроєктувальної техніки, передбачені для підготовки підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають державній реєстрації, є вичерпним відповідно до позиції Міністерства юстиції України, викладеній у листі заступника Міністра юстиції України від 29.04.2024 №64914/ПІ-Т-2649/10.1.2, розташованого за посиланням
https://dostup.org.ua/request/pravila_no...
та невідомо якими ще актами у цій сфері, зокрема, вигадані ними особисто “єдині методологічні підходи та правила нормопроєктувальної техніки, передбачені для підготовки підзаконних нормативно-правових актів” Железняк Н.А. та Радіоненко О.В. цілеспрямовано підривають стале виконання обов’язків військовими формуваннями.
У гонитві за кількісними показниками Железняк Н.А. та Радіоненко О.В. створюють постійні перешкоди вищому керівництву військових формувань шляхом відшукання у поданих на державну реєстрацію нормативно-правових актах неіснуючих недоліків. Тим самим вводять в оману вже оновлене керівництво Міністерства юстиції України.
Зазначені дії Железняк Н.А. та Радіоненко О.В. попередньо можуть кваліфікуватися, як направлені на перешкоджання діяльності військових формувань здійснених під час дії воєнного стану, оскільки значно затягують реалізацію рішень прийнятих та викладених у нормативно-правових актах відповідних суб’єктів правотворення.
Прошу вжити дієвих заходів дисциплінарного впливу щодо Железняк Н.А. та Радіоненко О.В., а також поінформувати Державне бюро розслідувань про можливі факти скоєння ними кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності, з подальшою реєстрацією цієї заяви про вчинення кримінального правопорушення у Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
З повагою,
Тарас ТРАХАТАЄВ
18 березня 2025 року
Доброго дня! За змістом Ваш запит є зверненням.
Так, відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про доступ
до публічної інформації» - публічна інформація це відображена та
задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що
була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних
повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка
заходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників
публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про доступ до
публічної інформації» дія цього закону не поширюється на відносини у сфері
звернень громадян, які регулюються спеціальним законом. Згідно із правовою
позицією Вищого адміністративного суду України, викладеній у підпункті 1.1
пункту 1 постанови Пленуму цього судового органу «Про практику
застосування адміністративними судами законодавства про доступ до
публічної інформації» від 29 вересня 2016 року № 10, визначальним для
публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими
засобами та на будь-яких носіях та заходиться у володінні суб’єктів
владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Не є
інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити
інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє
запитуваною інформацією, але зобов’язаний нею володіти (пункт 1 частини
першої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і
може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад,
без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація
відповідає критеріям «відображеності та задокументованості» і є публічною.
Разом з тим, для кращого розуміння різниці між зверненням громадян та
інформаційним запитом щодо доступу до публічної інформації Вищим
адміністративним судом України наведено класифікаційні ознака цих правових
категорій. Зокрема метою Закону України «Про звернення громадян» є
одержання роз’яснення, що потребує вчинення додаткових дій, а Закону
України «Про доступ до публічної інформації» – одержання попередньо
створеної чи одержаної інформації (довідка про вивчення та узагальнення
практики застосування адміністративними судами положень Закону України
«Про доступ до публічної інформації», яку доведено до відома суддів
апеляційних та окружних адміністративних судів згідно постанови Пленуму
Вищого адміністративного суду України від 13.09.2013 № 11).
На підставі викладеного розгляд Вашого запиту здійснюватиметься у
відповідності до вимог ЗУ « Про звернення громадян».
Шановний (а) заявник
Відповідно до статті 5 Закону України «Про звернення громадян» (далі Закон) звернення може бути усним чи письмовим. Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії» та записується (реєструється) посадовою особою.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).
Відповідно, електронне звернення є різновидом письмового.
Згідно з указаним положенням Закону, у зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Як вбачається з вимог статті 5 Закону, електронне звернення має відповідати всім вимогам письмового звернення.
Таким чином, електронне звернення має містити підпис заявника у будь-якій формі, крім електронного цифрового підпису.
Необхідність наявності в електронних зверненнях підпису громадян, яке може бути виготовлене за допомогою оргтехніки у вигляді сканованої копії чи фотокопії зазначено в листі представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 02.09.2016 № 2.1794/1683-16-107 та Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 29.09.2016 № 2/13-К273895.16-1/23-42 та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 № 876/6255/17.
Одночасно звертаємо увагу, що відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
З метою забезпечення однакового та правильного застосування судами законодавства, що встановлює гарантії незалежності судової влади, Пленум Верховного суду України постановою від 13.06.2007 № 8 (далі – Постанова Пленуму) надав роз’яснення.
Так, пунктом 10 Постанови Пленуму визначено, що відповідно до частини п’ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, у межах провадження справи, в якій вони ухвалені.
Відповідно до статті 8 Закону звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
Враховуючи викладене, пропонуємо Вам оформити звернення відповідно до вимог вказаної статті Закону, та надіслати його до Національної поліції України на електронну поштову адресу: [email address] або поштову адресу: вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601, чи викласти його за допомогою засобів телефонного зв’язку через телефонну «гарячу лінію» Національної поліції України (0-800-50-0202).
При цьому звертаємо увагу, що статтею 12 України «Про звернення громадян» передбачено, що дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про доступ до судових рішень», Кодексом адміністративного судочинства України, законами України «Про запобігання корупції», «Про виконавче провадження».
У разі наявної інформації про вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення чи настання іншої події, яка потребує негайного реагування поліції Ви можете звернутися на телефонну спецлінію поліції «102», функціонування якої забезпечено цілодобово або безпосередньо звернутися до найближчого територіального органу поліції (у тому числі його структурних (відокремлених) підрозділів).
Згідно із статтею 306 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК) скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, у тому числі щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень його глави 26.
Статтею 36 КПК України визначено повноваження прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Відповідно до статті 16 Закону скарга на дії чи рішення органу державної влади, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням – безпосередньо до суду.
Слід зазначити, що звернення про надання безоплатної правової допомоги розглядаються в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, зокрема Законом України «Про безоплатну правову допомогу».
Так, відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» безоплатна первинна правова допомога – це вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) надання правової інформації; 2) надання консультацій і роз’яснень з правових питань; 3) складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); 4) надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації (частина друга статті 7 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»).
Отже, з метою отримання відповідних роз’яснень з правових питань щодо застосування чинного законодавства, Ви маєте право на підставі Закону України «Про безоплатну правову допомогу» звернутися до будь-якого регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги.
----- Вихідне повідомлення -----
Від: "Відділ доступу до публічної інформації ДДЗ НПУ" <[Національна поліція України request email]>
Кому: "Приймальня Громадян Національної поліції України" <[email address]>
Надіслано: Вівторок, 18 Березень 2025 р 16:15:33
Тема: Fwd: Інформаційний запит - Притягнення до відповідальності Радіоненко та Железняк
----- Переслане повідомлення -----
Від: "Тарас ТРАХАТАЄВ" <[FOI #142989 email]>
Кому: "FOI requests at Національна поліція України" <[Національна поліція України request email]>
Надіслано: Вівторок, 18 Березень 2025 р 16:10:34
Тема: Інформаційний запит - Притягнення до відповідальності Радіоненко та Железняк
ОСОБИСТО
Голові Національної поліції України
Івану ВИГІВСЬКОМУ
Трахатаєва Тараса Григоровича,
ЗАПИТ НА ІНФОРМАЦІЮ
Шановний пане Іване!
Прошу Вас провести перевірку та вжити дієвих заходів за фактом використання службового становища всупереч інтересам служби державними службинями Міністерства юстиції України:
директором Департаменту реєстрації та систематизації правових актів ЖЕЛЕЗНЯК Наталією Анатоліївною;
заступником директора Департаменту ‒ начальником Управління державної реєстрації нормативно-правових актів РАДІОНЕНКО Оксаною Володимирівною.
Зазначені посадові особи під час дії воєнного стану умисно перешкоджають виконанню обов’язків та повноважень керівникам Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також військових формувань (далі ‒ військові формування).
Железняк Н.А. та Радіоненко О.В., з метою підкреслення бездоганної поведінки і сумлінного виконання своїх посадових обов’язків, а також забезпечення поблажливого до себе ставлення з боку керівництва Міністерства юстиції, систематично, впродовж 2022 ‒ 2025 років склали особисто та за участі підпорядкованих працівників, як уповноважених посадових осіб органу юстиції, більше ДВОХСОТ висновків/рішень, з урахуванням вимог абзацу десятого пункту 13 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731.
Про що зазначено у листі заступника Міністра юстиції України від 29.01.2025 №12116/29-6-25/10.1.4, розташованого за посиланням https://secure-web.cisco.com/1x9FDLOhd7-...
Формально дії Железняк Н.А. та Радіоненко О.В. не містять ознак зловживання службовим становищем всупереч інтересам військових формувань, оскільки у цих випадках ними приймаються рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта. Але використовуючи та застосовуючи заздалегідь не визначені:
Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №55;
Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731;
Типовою інструкцією про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року №736; зазначений перелік актів Уряду України, якими унормовано єдині методологічні підходи та правила нормопроєктувальної техніки, передбачені для підготовки підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають державній реєстрації, є вичерпним відповідно до позиції Міністерства юстиції України, викладеній у листі заступника Міністра юстиції України від 29.04.2024 №64914/ПІ-Т-2649/10.1.2, розташованого за посиланням
https://secure-web.cisco.com/1d6h77eNRtj...
та невідомо якими ще актами у цій сфері, зокрема, вигадані ними особисто “єдині методологічні підходи та правила нормопроєктувальної техніки, передбачені для підготовки підзаконних нормативно-правових актів” Железняк Н.А. та Радіоненко О.В. цілеспрямовано підривають стале виконання обов’язків військовими формуваннями.
У гонитві за кількісними показниками Железняк Н.А. та Радіоненко О.В. створюють постійні перешкоди вищому керівництву військових формувань шляхом відшукання у поданих на державну реєстрацію нормативно-правових актах неіснуючих недоліків. Тим самим вводять в оману вже оновлене керівництво Міністерства юстиції України.
Зазначені дії Железняк Н.А. та Радіоненко О.В. попередньо можуть кваліфікуватися, як направлені на перешкоджання діяльності військових формувань здійснених під час дії воєнного стану, оскільки значно затягують реалізацію рішень прийнятих та викладених у нормативно-правових актах відповідних суб’єктів правотворення.
Прошу вжити дієвих заходів дисциплінарного впливу щодо Железняк Н.А. та Радіоненко О.В., а також поінформувати Державне бюро розслідувань про можливі факти скоєння ними кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності, з подальшою реєстрацією цієї заяви про вчинення кримінального правопорушення у Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
З повагою,
Тарас ТРАХАТАЄВ
18 березня 2025 року
-------------------------------------------------------------------
Будь ласка, використовуйте цю електронну адресу для всіх відповідей на цей запит.
[FOI #142989 email]
Is [Національна поліція України request email] the wrong address for Freedom of Information requests to Національна поліція України? If so, please contact us using this form:
https://secure-web.cisco.com/1_rMA1GEpud...
Увага! Це повідомлення та будь-яка відповідь на нього будуть опубліковані на сайті Доступу до Правди
-------------------------------------------------------------------